Поки скептики напередодні з'їзду «Нашої України» пророкують їй то кризи, то розколи, то ще якісь неприємності, «помаранчева» партія не лише сповнена оптимізму, а й поповнює свої лави новими, вельми поважними і потужними кадрами.

На Донеччині - протистояння на кшталт того, що не траплялося тут уже багато років. Його рушійною силою виступають робітники, але тиснуть вони не на представників влади чи власників своїх підприємств, а на інше підприємство.

Хоч як це дивно й незвично, але патріотично-демократичні сили в Україні, виявляється, можуть не лише сваритися й колотися на шматки, а й об'єднуватися. Щоправда, навіть коли таке трапляється, чомусь ніколи не обходиться без висновку «краще пізно, ніж ніколи».