Я наречу тебе Зіркою! Двічі

      Якщо ви давно мріяли назвати свою майбутню дитину подвійним чи потрійним іменем, то віднині матимете законну підставу для такого важливого кроку. З 1 січня 2004 року набуде чинності стаття Сімейного кодексу, згідно з якою, кількість слів у складних іменах українців не обмежуватиметься, повідомляє прес-служба Мін'юсту. За словами міністра Олександра Лавриновича, більше двох імен можна буде давати в тому випадку, якщо це випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько.

      Більшість фахівців сьогодні говорять, що традиція давати дітям багато імен — європейська мода, проте це зовсім не так. Ще з давніх-давен наші предки давали подвійні імена своїм дітям. Часто друге ймення немовля отримувало під час хрещення. А ще існувало повір'я, наче ім'я — це оберіг. Тому перше використовувалося як «побутове» — ним дитину називали сусіди, знайомі. А друге ім'я було сімейним, справжнім, яке знали лише близькі люди. Таким чином, наші предки були певні, що ніхто не міг наврочити, нашкодити дитині, знаючи «несправжнє» ім'я.

      У наші дні подвійні імена для українців втратили свої «магічні» корені. За словами Олександра Лавриновича, на сьогодні подвійні імена зустрічаються рідко. Як правило, це діти, що народжуються у шлюбах з іноземцями. Наприклад, у першому півріччі 2003 року в Україні були зареєстровані діти з подвійними іменами — Анна-Аліса, Луай-Тамер та Антоніо-П'єр. Трапляються, за словами голови Мін'юсту, і курйози. Так, цього року в Краматорську співробітники РАГСу ледве переконали батьків, які бажали записати дитину як Рітта-Ребекка, що це те саме, що Маша і Марія.

      Віковічною традицією подвійне «іменування» є у євреїв. У цієї нації існує навіть кілька принципів стосовно імен. За переказами, Всевишній і вивів євреїв з Єгипту тільки тому, що вони зберегли свої єврейські імена. Давня традиція давати дітям імена найближчих родичів. А серед ашкеназьких євреїв yзагалі не прийнято давати дитині ім'я людини, що жива. Щодо подвійних імен, то існує ціла низка усталених «пар». Щоправда, починалося все не надто весело: в епоху середньовіччя подвійними іменами називали тяжко хворих дітей. Як правило, другим йменням ставало Хаім чи Хай, що означає «живий», «життя».

      Сьогодні, кажуть фахівці, у країнах СНД, зокрема і в Україні, спостерігається мода на православні імена. Усе частіше батьки називають своїх чад «календарним» іменем, яке найближче у «святцях» до дня народження — повертається стара церковна традиція. У залежності від церковних свят органи реєстрації громадянського стану відзначають «сезонну» популярність того чи іншого імені. Наприклад, наприкінці осені та взимку в Україні збільшується кількість Андріїв, Михайлів, Романів та Микол. А колись, згадайте, дітей називали майже лайливими іменами, що прославляли комуністичну партію та її вождів. З'являлися «імена-шифри» на кшталт Вілена (В. І. Ленін), Кім (комуністичний інтернаціонал молоді), Рената (революція, наука, труд). Щоправда, і на Заході своїх «героїв» вистачає: десь світом ходить «персонаж» «Книги рекордів Гіннесса», ім'я якого складається лише зі ста приголосних.

      Мін'юст України відзначає сумну тенденцію: багато українських імен стають непопулярними,   і ними наші співвітчизники все рідше називають своїх дітей. Про це УНІАНу повідомила начальник Управління реєстрації актів громадянського стану Міністерства юстиції України Валентина Кунда. До числа імен, що зникають, належать: Назар, Тарас, Мар'ян, Надія, Віра, Христина, Любов, Галина, Соломія. Дедалі рідшими стають такі імена, як Святослав, Ростислав і навіть Володимир. Ці імена останнім часом своїм дітям дають здебільшого священики. А полюбляють наші співвітчизники більше російські відповідники українських імен: так, між Микитою та Нікітою перевага віддається російському варіанту, між Христею та Крістіною українці здебільшого обирають останній варіант.

      Після розвалу СРСР була хвиля захоплень «мильними» операми. Працівники ЗАГСів кажуть, що деякі батьки таки справді називали дітей іменами своїх улюблених героїв — Елісса-Ракель, Мілана-Расін (саме такі імена були зареєстровані цьогоріч в Україні!). Проте таке захоплення вже пішло на спад. Батьки, як правило, в ЗАГС приходять уже з «підготовленим» іменем, однак іноді вирішують просто в кабінеті. Працівники згадують про випадок, коли батько обирав ім'я дочці за допомогою монетки.

      І все ж, незважаючи на дозвiл Мін'юсту давати дітям кілька імен, причетні до цієї справи люди «пошепки» радять: не називайте своїх чад подвійними іменами. Мовляв, із нашими бюрократичними законами дитина все життя буде мучитися з оформленням довідок, рахунків та інших документів.