Боулінгом по дітворі

Як продали... повітря

      Цей парк в урочистій атмосфері було відкрито у 1967 році. Як тоді водилося, під таку подію підвели відповідну ідеологічну основу. Парк назвали іменем Володі Дубініна, символу дитячого героїзму в роки минулої війни. Донедавна він єдиний на весь понад мільйонний Дніпропетровськ мав статус дитячого, про що сповіщала протягом десятиліть масивна гранітна стела при вході до парку. Аж доки у 2001 році не зникла. Як кажуть у подібних випадках, за загадкових обставин. Згодом аборигенам довелося пересвідчитися, що просто так у цьому світі ніщо не зникає. Бо вже нинішнього року була розгромлена й меморіальна дошка, вивішена ще в тому ж 1967-му. І майже водночас на території парку з'явилася металева огорожа, якою обнесли чималеньку ділянку.

      Як потім з'ясувалося, сесія Дніпропетровської міської ради народних депутатів прийняла рішення «Про передачу земельної ділянки по вул. Міськдачі, 13 (Жовтневий район) в оренду Підприємству з іноземними інвестиціями «Прудхом Лімітед»... для проектування та будівництва культурно-розважального центру» — так воно звучить офіційно. Міськрада cхвалила встановлення вищезгаданої огорожі фірмою «Рубікон Трейдинг». З цим і взагалі виникла трагікомічна історія. Як згодом з'ясується, «Рубікон Трейдинг» звернулася до інспекції архітектурно-будівельного контролю з проханням видати дозвіл... «з метою недопущення аварійного руйнування будівель, що розташовані на ділянці» за адресою: вул. Міськдачі, 13. До цього ще й додали акт купівлі-продажу двох будинків, які начебто тут розташовані. Отже, про сам парк не йдеться взагалі, лише висловлюється турбота з приводу руйнування двох будівель, які до їх продажу у 2001 році належали... приватній особі...

      Представники мешканців прилеглих до парку вулиць у присутності заступника директора «Рубікон Трейдинг» оглянули територію всередині огорожі і засвідчили актом, що ніяких будівель чи принаймні їх залишків там немає й близько. Словом, виявили «мильну бульбашку». Щоправда, старожили стверджують, що свого часу дві будівлі тут усе-таки стояли, але однієї немає вже бозна-відколи, а друга згоріла у 1995 році. Проте «Рубікон Трейдинг» примудрився їх... купити саме в тому році, коли зникла гранітна стела при вході до парку. Отже, мимоволі зв'язок тут проглядається неабиякий.

«Нас такий «бартер» не влаштовує!»

      «На початку квітня 2003 року невідома будівельна організація розпочала роботи зі спорудження у центральній частині дитячого парку ім. В. Дубініна сумнівного об'єкта, — заявляють жителі Дніпропетровська в одному з листів, адресованому Президентові України Леоніду Кучмі. — Ні в районній раді, ні в державній архітектурно-будівельній комісії, ні в мерії нам не пояснили, що саме планується будувати. Хоча згідно із законами України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього середовища» нас як громадян України зобов'язані були проінформувати про зміну статусу парку ім. Дубініна. Оскільки, згідно із вказаними законами, територія парку належить народу України.

      Зі слів персоналу, який метушився навколо цієї витівки, стало відомо, що начебто за командою з Києва більшу частину дитячого парку вирішили використати під чотириповерховий будинок, у якому буде казино з сауною, кафе тощо. Більшість із нас з тривогою відреагували на таку антилюдську акцію ще навесні (адже пропонувалося замість мальовничого куточка природи для малечі, пенсіонерів, простих людей створити об'єкт, який спричинить шум, додаткові незручності для тих, хто поряд мешкає). А 2 вересня 2003 р. до дитячого парку імені В. Дубініна знову привезли будівельний вагончик і розпочали роботи... Представники організації, що почала будівництво, обіцяють заасфальтувати доріжки в парку та провести електроосвітлення. Але місцева влада повинна це робити не ціною передачі дитячого парку «крутим ділкам». Нас такий «бартер» не влаштовує! Ми виступаємо категорично проти «прихватизації» парку, будівництва будь-яких об'єктів для багатiїв!». Загалом про свій протест уже заявили близько трьохсот мешканців. Справді, виходить, мир — хатам, війна — боулінгу, кегельбану та іже з ними.

      Коли ж цей матеріал уже був готовий до друку і я востаннє завітав до парку, то відзначив разючу зміну. Біля огорожі, через яку зчинилася вся катавасія, з'явився красивий бігборд з малюнком об'єкта вже, вважай, розпочатого будівництва, переліком «радощів життя», котрими з часом ощасливлять людей, і обіцянками перетворити парк на «лялечку».

      Щоправда, є надія, що істиною в останній інстанції стане прокуратура Дніпропетровська. Її керівник М. Горностаєв, зокрема, повідомив про те, що проводить перевірку щодо законності укладення договору купівлі-продажу адміністративних будівель по вул. Міськдачі, 13. Ця інформація дала привід замислитися: якщо будівлі є адміністративними, то чому їх продавала приватна особа? Та й то у кращому випадку. Бо існує ще й гірший — це коли тих будівель немає взагалі, продали... повітря, а місцева влада підтримала цю оборудку залюбки. «В нашому Дніпропетровську може бути й таке», — мешканці прилеглих до парку територій лише розводять руками...