Українці — у червоному полоні. Трояндовому

10.12.2003
Українці — у червоному полоні. Трояндовому

      Виявляється, виростити квіти для продажу ще складніше, ніж вигодувати кабанчика, але задоволення — естетичне та фінансове — незрівнянно більше. Секретами професійного квітникарства ділилися учасники міжнародної конференції «Квіти—2003», що відбулася наприкінці минулого тижня в курортному місті Яремча. У незвичайному зібранні взяли участь представники усіх регіонів нашої держави, а міжнародності їй додали гості з Польщі та Росії.

      Учасники конференції з допомогою польських фахівців, котрі у квітникарстві на кілька кроків випереджають своїх українських колег, проштудіювали увесь технологічний ланцюг вирощування квітів, зокрема гербер, від дозування мікроелементів до боротьби зі шкідниками. На виставленій у фойє санаторію «Яремча» експозиції були представлені кращі зразки посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин.

      Про стан справ у одній з «найкрасивіших» галузей вітчизняної економіки та її перспективи — в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» керівника Асоціації квітникарів України Ірини СЛОБОДЯН.

 

      — Пані Ірино, яку частину величезного квіткового ринку України заповнюють вітчизняні виробники?

      — Нині Україна забезпечує себе квітами відсотків на 25—30. Але це — надзвичайно перспективна галузь. Через кілька років у нас остаточно сформуються великі спеціалізовані господарства, які матимуть по 10—15 гектарів теплиць і, впевнена, через 5—8 років ми експортуватимемо квіти в Росію.

      — У яких регіонах підприємці найактивніше цікавляться квітникарством?

      — У всіх. Ви ж бачите, що на яремчанську конференцію приїхали представники усіх областей України, окрім однієї, — Чернівецької.

      — Які квіти домінують в українських теплицях?

      — Найокупніша у нас квітка — троянда, тому її найбільше культивують. Є плантації гербери. Перші кроки з вирощування анторіумів зробили в «Асканії-Флора», заклавши півгектарну площу, на якій уже зацвіли квіти.

      — Чому саме троянди так полонили українські душі?

      — Це вже наша національна традиція. І не просто троянди, а майже обов'язково — червоного або інших яскравих кольорів, народи північних країн віддають перевагу білим та кремовим квітам. Провідні ж селекціонери світу вивели багато двоколірних троянд різноманітних відтінків. На виставці в Голландії я бачила просто фантастичні їх колекції. Інтерес до них починають виявляти і в нас.

      — Квіти в Україні перебувають під патронатом дружини екс-прем'єр-міністра Анатолія Кінаха?

      — Марина Володимирівна — куратор двох щорічних національних виставок квітів: весняної та осінньої.

      — І які квіти їй переважно дарує пан Анатолій?

      — Я знаю, що вона любить троянди біло-зелених та інших екзотичних тонів. Напевне, про це знає і пан Анатолій.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>