Як нам виграти «Інтер-хлопчиків»?

Уроки історії з прицілом на сьогодні

      Сьогодні на газон НСК «Олімпійський» вийдуть київське «Динамо» та міланський «Інтер», щоб зіграти в той досить рідкісний футбол, коли лише перемога потрібна обом суперникам. Навіть у випадку нічиєї обидві команди можуть залишитися за бортом Ліги чемпіонів. У такій ситуації можна було б передбачити гру на зустрічних курсах, яку так полюбляють уболівальники. Якби це зустрічалися не італійці з українцями. Адже обидві футбольні школи мають величезний досвід досягнення позитивного результату і при грі від оборони. Скажімо, «майже наш» Каха Каладзе з «Мілана» передбачає саме таку тактику киян. З огляду на те, що саме в такому стилі динамівці перемагали не одного серйозного суперника в єврокубках, у подібну настанову Олексія Михайличенка можна було б повірити. Але тут знову «якби». На жаль, історія свідчить, що якраз із клубами з Апеннін номер «від оборони» у виконанні «Динамо» ніяк не проходить. Кияни взагалі жодного разу не перемагали італійців (до речі, на відміну від «Чорноморця» та «Шахтаря», які в далеких 75—76 роках минулого століття з однаковим рахунком 1:0 обігрували вдома, відповідно, «Лаціо» та «Ювентус»).

      Напередодні сьогоднішнього поєдинку не можна не згадати повчальну київську зустріч зі «Старою синьйорою» 1998 року. План на гру Валерія Лобановського був саме «захисний» і працював-таки більшу частину матчу. Рахунок довго тримався на позначці 1:1, але все завершилося ніщивною поразкою 1:4, хоча тоді за «Динамо» й виступали такі майстри, як Лужний, Ребров і Шевченко, котрих не треба вчити виконувати будь-які тактичні завдання. Вочевидь, Олексієві Михайличенку варто було б сьогодні згадати, що саме після матчу з туринцями сказав Валерій Васильович: «Ви знаєте, в яких умовах і який стислий строк ми вели підготовку. Враховуючи вказані обставини, ми зіграли нормально, не поступившись «Юве» у мотивації, організації гри, відповідності принципам сучасного футболу.

      Поступилися ж — у реалізації гольових моментів, концентрації, ігровій практиці...» Чи не нагадує вам це теперiшні обставини? За великим рахунком, навіть тренувальний збір «Динамо» в Італії і два проведені контрольні поєдинки з далекими від еліти місцевими клубами не замінять тієї ігрової практики, яку мали останнім часом «інтеристи». До того ж, це була позитивна практика — переконлива перемога в серії А над «Ювентусом» (3:1) та виграш фактично другим складом кубкового матчу з «Реджиною» (2:1). Порівнюючи засніжений час 1998 року і сьогоднішнє 10 грудня, слід визнати, що обставини справді подібні, але... ще гірші для українського клубу. Єдине, в чому не варто сумніватися, — у «мотивації й організації гри» Михайличенко не поступиться Дзаккероні. Але так само, як і за Лобановського, виникає підозра в існуванні проблем iз «реалізацією і концентрацією». Тим більше, що майстерність динамівських гравців зразка 1998  та 2003  років не витримує ніякого порівняння.

      Є й ще один нюанс: долю поєдинку з «Юве» вирішив нестримний Філіппо Індзагі, тоді — гравець туринського клубу, а сьогодні у складі «Інтернаціонале» на поле вийде ще один майстер забивати голи за найменшої нагоди — Крістіан Вієрі. Чи не єдиний динамівський «спец» iз його опіки Сергій Федоров травмований. Проте, якщо лікарі клубу і «зліплять» його до останнього поєдинку сезону, це не буде гарантованим вирішенням проблеми. Згадайте, як і «з-під кого» Вієрі забив переможний гол у Мілані, коли в першому колі нинішньої Ліги «Інтер» здобув мінімальну перемогу над українським чемпіоном — 1:0. Не даремно тренер італійців Альберто Дзаккероні днями з полегшенням зітхнув: «Я з нетерпінням чекав повернення Вієрі та Рекоби. Коли усі форварди у формі, я почуваюся значно спокійніше».

Кадрове питання

      Оцінювати потенціал суперника лише присутністю на полі Бобо Вієрі, плюс у «боєкомплекті» з ним Рекоби, Каннаваро та Хав'єра Дзанетті було б помилкою. «Інтер» — команда значно більшої кількості зірок. Останні матчі міланців, які уважно вивчили гравці та тренерський штаб «Динамо» (навіть відвідали поєдинок «Інтера» проти «Юве» в Італії), свідчать про очевидну небезпеку з боку таких нападаючих, як Мартінс (про нього Каладзе сказав, що той мчить, немов «Феррарі») та Круса. Можна скільки завгодно говорити про універсалізацію, але на сьогодні очевидним фактом є те, що в «нера-дзуррі» — значно ширший вибір бомбардирів «вузької спеціалізації». Недаремно напередодні вильоту в столицю України Дзаккероні заявив найпопулярнішій в Італії «Гадзетті делло спорт», що серйозно розглядає можливість одночасного виходу на поле тріо форвардів — Вієрі, Мартінса та Круса.

      Упевнені заяви про віру в перемогу в таборі «Інтеру» — це теж одна з переваг нашого суперника. Найголовніша заслуга Дзакка після приходу до керма «Інтеру» — в тому, що він змінив психологію та менталітет гравців. У Києві буде явно не той «Інтер», з яким ми грали на рівних у Мілані, не кажучи вже про домашнє фіаско міланців з «Арсеналом». Поєдинок «чорно-синіх» із лондонцями взагалі треба забути  як такий, що не дає об'єктивної інформації про опонента.

      Визнаємо, що команда Олексія Михайличенка, якщо хоче перемогти, сьогодні повинна бути значно переконливішою, ніж навіть у переможних матчах у Києві проти «Локомотива» та «Арсеналу». І це при тому, що в наставника «Динамо» немає кадрового вибору для підсилення атакуючих дій, та є суттєвий мінус у відсутності ігрової практики. До того ж — «лазарет»: аргентинський форвард Нанні після однієї операції чекає на  другу, а Федоров та Онищенко, хоча й не були на зборі в Італії, до матчу готувалися індивідуально. Зате в киян є перевага у «дванадцятому гравці» — за інформацією з кас НСК «Олімпійський» трибуни будуть заповнені вщерть. Опадів не очікується, температура — близько 0 — плюс 1.

Ще трохи паралелей. Приємних

      Сьогодні  ми неодноразово проводили паралелі з 1998 роком. Проте, крім неприємних спогадів про матч із «Ювентусом», можна пригадати й позитивне. У листопаді 1998-го лише перемога в останньому матчі на полі «Ланса» дозволяла киянам вийти у наступний раунд Ліги чемпіонів. Тоді «Динамо» перемогло з рахунком 3:1, зламавши традицію, за якою жоден український клуб не вигравав у Франції. Чому б не покласти край і звичним невдачам у поєдинках проти команд Італії?

      Ми ледь не забули про ще один суттєвий фактор, який часто псує враження про поєдинок, що обіцяє бути видовищним. Знайомтеся з арбітром матчу: француз Жиль Вессьє — 34 роки, рефері ФІФА з 1992 року, вільно володіє французькою, англійською та італійською мовами, за фахом — менеджер. Обслуговував переможні матчі «Динамо» у Лізі чемпіонів: у Празі зі «Спартою» — 1:0 (26.08.98) та удома з «Баварією» — 2:0 (22.03.2000). Арбітр нам «на фарт»?

Вони підуть на Київ

      Напередодні наставник «Інтера» Альберто Дзаккероні назвав імена 22 гравців, які можуть узяти участь у заключному матчі групового турніру ЛЧ проти «Динамо» в Києві. Це воротарі: Тольдо, Фонтана, Кордас; захисники: Адані, Бреше, Каннаваро, Кордоба, Гамарра, Х.Дзанетті, Паскуале; півзахисники: Алмейда, Емре, Карагуніс, Кілі Гонсалес, Лямуши, Лючано, Окан, ван дер Мейде, нападаючі: Вієрі, Мартінс, Рекоба, Крус. У списку немає травмованих Коко, Хельвега, Фаріноса, Матерацці та К.Дзанетті.