Ностальгія для всіх поколінь

11.10.2006

Найцiкавiшi концерти жовтня

Deep Purple

(11 жовтня, Палац спорту, 19.00. Квитки - від 120 до 850 грн.)

      Про класиків хард-року - або добре, або нічого. Два роки тому вони вже гарцювали у тому ж таки Палаці спорту, і є всі підстави сподіватися, що майбутній концерт мало чим відрізнятиметься від попереднього. Оптимісти зможуть порівняти, наскільки пожвавили звучання старих хітів Дон Ейрі та Стів Морс, котрі катаються у складі гурту замість Джона Лорда та Річі Блекмора. Песимісти знову констатують, що вокал Гіллана надто підсів, щоб виконувати Child In Time.

      Утім, як на свій ветеранський вік, музиканти все ще видобувають з якихось резервних акумуляторів достатньо живлення для воістину мотоциклетного драйву. Окремих компліментів також заслуговує їхня культура звучання - це той фаховий жирок, до якого насамперед треба дожити.

      Порівняно новий матеріал гурту - починаючи з альбому Bananas - навряд чи вразить досвідчених меломанів, проте кожен має шанс переконатися, що навіть старий «Мерседес» - це все ж таки «Мерседес», а не «Запорожець».

 

Тату

(12 жовтня, Палац спорту, 19.00. Квитки - від 70 до 300 грн.)

      Лєна і Юля, замість яких могли би бути Катя, Маша чи ще якась Наташа, приїздять до Києва без колишнього пафосу, хоча ще кілька років тому мали статус світових зірок. А все тому, що обличчя цих дівчаток із лесбійським PR-ом, як і їхні пісні та скромні музичні таланти, - це лише домашній халат геніального російського продюсера-міфотворця Івана Шаповалова. У цьому - унікальність та приреченість проекту «Тату», котрий почав втрачати позиції тоді, коли і дівчатка підросли, і Шаповалов дедалі частіше почав відриватися від реальності.

      Однак незаперечним залишається той факт, що «Тату» стали першим шоу-бізнесовим виплодом пострадянського простору, що змусив наїжачитися провідних планетарних зіркоробів.

      Ще один дивний феномен, породжений «Тату», - це надшвидкісна ностальгія, яку відчувають однолітки Лєни та Юлі. Адже ще на початку століття «покоління П» вважало їх божественними кометами, а нині, очевидно, багато хто з них прийде на концерт з враженням, що вся ця історія трапилась у минулому житті.

 

A-Ha

(26 жовтня, Палац спорту, 19.00. Квитки - від 130 до 900 грн.)

      У 80-х ці охайні нордичні хлопці створили один iз найпопулярніших колективів у жанрі «нової романтики», умістившись десь поміж Duran Duran та Roxy Music. Відчувши, що постпанк втрачає популярність і не здатен подолати ідейну кризу, вони вчасно зорієнтувалися на ангельську естетику «музики для менеджерів», яка пізніше розродилася брит-попом і цілком комфортно квітне гламурним цвітом.

      Своєю славою завдячують пісні Take On Me, на яку їм вдалося відзняти один із найкращих кліпів того часу. Щоправда, після повернення на сцену в середині 90-х (після семирічного мовчання), A-Ha не перевершили своїх колишніх успіхів. Проте залишилися такими ж охайними вічними хлопчиками, як Дмітрій Харатьян. Відповідно, свою аудиторію вони не втратили.

      Минулого року A-Ha видали альбом Analogue, з яким гастролюють трохи задовго, хоч і не дуже виснажливо. Виразні мелодії, голос, поцуплений з небесного хоралу, гармонії спокою, затишку й добробуту - все це може заколихати навіть черству душу.

М. Б.