Смаглява українська «міска» Ілона Яковлєва, як сказано на присвяченій їй сторінці сайту www.missworld.org, народилася у Харкові, «великому промисловому місті України». Дівчина вчиться на третьому курсі економічного факультету Національного університету і прагне стати «успішною жінкою». Окрім того, 22-річна Ілона захоплюється співом, танцями, поезією та читанням. Любить тримати себе у формі й танцювати на дискотеках. На завершення цієї скупої інформації – скромне повідомлення про те, в яких (зокрема) країнах уже встигла побувати цьогорічна українська «міс»: у США, Туреччині, Франції, Німеччині, Австрії, на Барбадосі та Мальті... І в Росії.

«Дивись, дивись, яке страшило! І хто її туди випустив з такою пикою?» — «А та, в червоних рюшечках і панчохах! Оце сором — ніби щойно у кабаре ногами вибрикувала». — «Ги, а он наша. Мда...» Подібними фразами під «акомпанемент» підштовхування одне одного ліктями й глузливих підхихикувань супроводжувався в нашій дружній компанії суботній перегляд телетрансляції фіналу конкурсу «Міс світу-2003». І сумнівно, щоб настрої перед кількомастами тисяч інших «ящиків» України, власники яких увечері 6 грудня обрали телеканал «Інтер», разюче відрізнялися від наших. Бо жіноча врода, як, утім, і чоловіча, — поняття все-таки дуже суб’єктивне. Тому журі всіляких конкурсів краси не позаздриш — спробуй-но вибери з-поміж кількох десятків струнких довгоногих (а в деяких країнах, не виключено, приземкуватих і повненьких) красунь ту єдину, що гідна носити титул найвродливішої. А найважче — тим знавцям «вродливих» стандартів, на чию долю випало суддівство «Міс світу». Бо он їх скільки всіляких, і більшість нібито вельми симпатичні. Рятує суддів хіба те, що на заходах такого штибу вродливе личко й бездоганна фігура — це ще далеко не запорука перемоги: як відомо, світових «місок» обирають не в останню чергу з міркувань політичної коректності, віддаючи данину різним країнам, расам, континентам...