Податки — невіддатки

      Деякі сільські ради додумуються до інших схем оподаткування селян. Зокрема, мешканці сіл Тутовичі та Цпцевичі, що в Сарненському районі на Рівненщині, скаржаться на свого сільського голову.

      «Ми проживаємо в Чорнобильській зоні (III категорія), пенсію, заробітну плату отримуємо мізерну, водночас змушені платити податки на сіно, на городи, на велику рогату худобу, якими нас «обклала» голова сільської ради Савчик Галина Володимирівна, — пишуть рiвненчани «УМ», запитуючи, чи має право «головиха» діяти таким чином. — Де таке бачено, щоб наміряти 10 соток (0,10 га) за річкою трави і брати податок за цю траву? Вийшло «золоте» сіно, бо трава там погана, вигоріла на сонці. Щоб перевезти сіно з-за річки, за переправу потрібно заплатити по 8 гривень за пором. А хто немічний, то платить ще і за те, щоб викосили. Ми знаємо, що по інших сільських радах дають на корову по 20 соток сінокосу і податків за це не здирають, а в нас, виявляється, в'язка сіна — і за цю треба платити.

      Друга наша проблема. Наш голова сільської ради «обклала» податками городи. В кого 30—40 соток городу, з усіх і збирають гроші. А куди ці кошти йдуть, невідомо.

      Обов'язково вимагають сплатити податки на корову. Ми зрозуміли б іще, якби для корів були виділені пасовища, підживлена добривами ранньою весною трава, а то вони ходять, як у нас кажуть, «по бубні». Але все одно треба заплатити 10 гривень податку, бо корова, бачите, ходить по землі, яку кроти перерили.

      У самій сільській раді робота поставлена вкрай незадовільно. Просту довідку взяти — і то проблематично. «Нема кому» її написати, а якщо є кому, то за кожну довідку здирають по 50 копійок.Невідомо куди ці копійки йдуть: чи на шикарні столи, які накривають кожний день, чи в касу».

      На жаль, до сільської голови кореспонденту «УМ» до-дзвонитися не вдалося. Проте ми залюбки надрукуємо її відповідь, так само, як будемо вдячні сарненській районній владі за роз'яснення, що це за нові податки придумали на Рівненщині.