П'яте колесо бюджетного воза

      Бюджет — як прокрустове ложе у нашій економіці. Податки, які живлять бюджет, — це та ціна, яку повинен заплатити громадянин за умови життя, що задля його ж блага створює держава. Поки що і держава, і пересічний український громадянин у цьому плані є незадоволеними один одним. Парадокс: рішення, яке доповідали у сесійній залі Верховної Ради щодо основного фінансового документа держави на наступний рік, не підтримали 14 членів цього комітету—представників опозиції і в тому числі сам голова парламентського бюджетного комітету Петро Порошенко. Він, зокрема, зазначив: «Бюджет на наступний рік прийнято неякісний, і найближчим часом його буде змінено. Є помилки у розподілі бюджетних коштів по окремих регіонах, а це долі тисяч людей. На користь змін свідчить також незбалансованість доходної частини державного бюджету. Прийнято закон №4001, який дає додаткові ресурси — 2,5 мільярда, і потрібно буде ввести зміни щодо розподілу цих ресурсів. Належить також подбати про повноту бюджету: до нього обов'язково слід включити всі доходи, не залишаючи ніяких гарантій прихованих джерел, і ці кошти повинні бути спрямовані на соціальні потреби».

      Одним з чинників, який сформував бюджет-2004, є податки. Податкова система, яка в усі часи, згідно з нормальною людською логікою, закладалася окремо до прийняття бюджету, цього разу з ініціативи уряду Віктора Януковича виявилася рішуче переписаною заново саме у новелах основного фінансового документа держави на наступний рік. Це заслуговує уваги, тим паче, що коли в процесі підготовки бюджету до другого читання до доходної частини додали 2,5 млрд. гривень, то розподілили ці кошти таким чином: 600 млн. — на зростання зарплати силовикам, 200 млн. — на утримання Адміністрації Президента, 100 млн. — на лікувально-санаторні заклади, 100 млн. — на Ірак. Зате у бюджеті для наших громадян закладено багато неприємних сюрпризів. Про це розповідає народний депутат, екс-віце-прем'єр, «нашоукраїнець», доктор економічних наук Віктор ПИНЗЕНИК.

      — Наскільки бюджет-2004, за який проголосувала парламентська більшість, є соціально спрямованим?

      — Цей бюджет запам'ятається громадянам. I не тiльки зниженням мiнiмальної зарплати. Попри заявлене урядом зниження рівня оподаткування у цьому документі посилюється фіскальний тиск на вітчизняного виробника. Насамперед, це стосується податку на додану вартість. Оскільки не відшкодовується ПДВ при експорті аграрної продукції, примусово реструктуризовано податкову заборгованість при експорті, введено чимало об’єктiв справляння цього податку, якi у багатьох випадках нiде у свiтi не оподатковуються.

      — Фiскальний тиск поширюється на сферу споживання?

      — Саме так. Ідеться про ліки, дитяче харчування, сферу послуг, житло, книговидавництво, періодичні видання та їх доставку тощо. Насамперед, слід зупинитися на витратах, які відчує на своєму гаманці пересічний споживач, який побажає скористатися медичними послугами. По-перше, у вісім разів підвищено ставку акцизу на спирт для медичних цілей. По-друге, введено ПДВ на лікарські засоби. По-третє, введено ПДВ на медичні послуги. Більше того, уряд прийняв рішення про стягнення податку з коштів, які надаються у вигляді доброчинної допомоги. Цим самим він перекреслив доброчинність, а точніше — її паростки, які й без того не мали гідного середовища для розвитку в нашій країні. Вирішено обкладати податком кошти, виділені на охорону праці, а також будь-яку допомогу позашкільним закладам освіти, надану, зокрема у вигляді матеріальних цінностей. Платниками ПДВ відтепер будуть архівні установи. Уряд не обійшов «увагою» і шахтарів: тепер допомога сім'ям загиблих гірників і пенсіонерам у виглядi коштiв на придбання вугілля для побутових потреб обкладатимуться податком. Здійснюватиметься оподаткування прибутку підприємств для інвалідів. Стягуватимуть податок з коштів на утримання медичних установ, які є на балансі підприємств. Оце так звана «соціальна спрямованість» бюджету.

      — Відбулася повна ревізія системи оподаткування в Україні. Чи була на те попередня згода Комітету з фінансів та банківської діяльності, бюджетного Комітету та Комітету з питань соціальної політики?

      — Перед тим, як усе це розпочалося, Комітет з фінансів чітко заявив: у законі про бюджет не повинно бути податкових глав. Але позицією комітету знехтували. Бюджетний комітет також виніс своє рішення. Поданий на друге читання проект бюджету-2004 підтримали 18 членів комітету, які представляють парламентську більшість, водночас особливу думку, тобто незгоду, висловили 14 народних депутатів від опозиції. Окрему позицію зайняв Комітет з питань соціальної політики. Я взяв з цього приводу слово на сесії і запропонував висунути голову комітету (його очолює колишній член парламентської фракції КПУ, нинi член фракцiї «Регiони України» Василь Хара) кандидатом на здобуття Нобелівської премії в галузі економіки за «відкриття» нової теорії — про шкідливість для економiки підвищення заробітної плати. Саме про це він говорив, виступаючи на телебаченні, не торкаючись інших аспектів соціальної політики. Пан Хара стосовно закону про бюджет висловився тільки публічно, а не у формі документа, який би належало розглянути у парламенті.

      — Які наслідки від прийняття такого бюджету будуть для наших громадян? З одного боку, вони, починаючи з 1 січня, платитимуть менший — 13-відсотковий — податок з доходів. З іншого — люди реально відчують на своїх гаманцях подорожчання багатьох товарів і послуг. У яку копійку виллються додаткові витрати для наших людей?

      — Треба вникнути у природу податків. Насправді всіх їх сплачують громадяни. Є прямі й непрямі податки. Справді, кошти у вигляді прямого оподаткування з фізичної особи стягуватимуть менші. Але ж існують непрямі податки, які громадяни сплачують як споживачі. Якщо говорити про загальне навантаження, яке доведеться нести громадянам, то воно значно збільшиться. Зокрема, податок на прибуток, який задекларовано на рівні 25 відсотків, насправді різко збільшився і становитиме понад 30 відсотків. Це відбулося через значне розширення бази оподаткування, зарахування до прибутку тих елементів, які раніше прибутком не вважалися. За моєю оцінкою, додатковий фіскальний тягар в українській економіці наступного року становитиме близько десяти мільярдів гривень. Зрештою, стільки коштів доведеться сплатити громадянам у різних формах — у вигляді акцизів, плати за періодичні видання, за оформлення документів, що надають державні органи, за ліки або ж в інший спосіб.

      — Для чого уряд це робить? Чому він не може в інший спосіб посилювати так економіку, щоб фіскальний тягар не відбивався на і без того низьких доходах громадян? Як така бюджетна політика узгоджується з Програмою діяльності уряду Віктора Януковича?

      — Очевидно, так відбувається, бо уряд не ставить собі за мету розв'язання проблем українських громадян. Бюджет є головним соціальним документом будь-якого уряду. Якщо у бюджеті є такі речі, про які я говорив, це означає, що в уряду немає бажання діяти в такий спосіб, щоб забезпечити поступ національної економіки. А Програма діяльності уряду і його справжня поведінка — це абсолютно різні речі. Якщо слухати програми, то наші люди давно б жили при комунізмі. Але в Україні намагаються законсервувати таку політичну систему, в якій би ніякої відповідальності для влади перед суспільством не було. Це свідчення безвідповідальності в організації системи влади, яку нинішня правляча верхівка не те що не хоче міняти, а хотіла б законсервувати через інструменти так званої конституційної реформи. У демократичній країні, наприклад, ситуація, яка, скажімо, склалася у нас з хлібом, закінчилася б зміною уряду. В Україні такі дії вважаються нормою поведiнки.

      — Як почуватиметься внаслідок прийняття бюджету-2004 селянин?

      — Аграріям завдано відчутного удару. До вiдомого вже рiшення про скасування пiльг з ПДВ на м’ясо i молоко додалися новi, не вiдомi свiтовiй практицi, «винаходи». Сума збитків для села від введення податку на експорт аграрної продукції сягне 2 мільярдів гривень. До того ж, якщо раніше селяни скаржилися на великі витрати при приватизації земельної ділянки, то тепер за «допомоги» уряду для цих громадян запроваджено ще й ПДВ на оформлення цих документів. Це приклад того, чим насправді обертаються солодкі фрази уряду про піклування щодо села. Парламентська фракція Аграрної партії у кількості десяти осіб проголосувала за скасування пільг для села, коли у Верховній Раді приймали бюджет на наступний рік. Шестеро членів фракції не голосували. Це не результат якоїсь дезорієнтації абощо. Усе вони знали. Наступного дня депутати-аграрники вирішили себе реабілітувати. Повернулися до теми оподаткування села, коли голосували за прийняття закону, який надає пільги виробникам аграрного сектору. Ця гра у добрі наміри закінчилася тим, що діють дві норми закону, які суперечать одна одній. Одна — у бюджеті-2004, в якій немає пільг сільгоспвиробникам; друга — в законі, яким подовжено режим пільгового оподаткування в аграрному секторі. Незрозуміло, якою нормою закону буде користуватися податковий інспектор.

      — Найціннішим майном у нашого середньостатистичного громадянина є житло, квартира. І ось тепер, схоже, у людей виникатимуть ще більші проблеми з реалізацією свого права на житло?

      — Так. Неприємні сюрпризи у зв'язку з прийняттям бюджету-2004 чекають на тих, кому пощастило отримати нову квартиру. У цьому випадку людям доведеться заплатити 20 відсотків ПДВ. Більше того, при перепродажу квартири буде нараховуватися ПДВ. За таких умов ніхто не зможе продавати квартири, це серйозно підніматиме ціни на ринку нерухомості. Проте виникає багато життєвих ситуацій. Припустимо, люди переїжджають із Полтави у Луганськ або навпаки. Виникають проблеми з продажем квартири. І у законі не розписано характер податку: якщо він буде кумулятивний, то на другому етапі взагалі не можна буде продати квартиру. Я бачив податковi звіти, в яких суму прогнозованого на наступний рік доходу від сплати ПДВ при придбанні нової квартири визначено у 600 мільйонів гривень.

      — Ви зазначили, що, згідно з податковим навантаженням бюджету-2004, до нього віднесено платежі, які, по суті, не є фіскальними за своєю природою. Що це означає?

      — Ситуацію навколо податків, які збирається стягнути уряд, згідно з бюджетом на наступний рік, можна проілюструвати таким анекдотом. Біжить лісом Заєць. Назустріч йому суне Вовк. «Чого ти так біжиш?» — запитує у Зайця. Той відповідає: «Приїхала комісія українського уряду і відрізає всім п'яту ногу». — «Зайцю, але ж у тебе тільки чотири». — «Вони спочатку ріжуть, а потім рахують». Так от, вважають, що у нас є п'ять ніг. Сьогодні брали з чотирьох ніг податок, а завтра братимуть із п'яти. Абсолютна сума податку зростає. Раніше, наприклад, підприємства відносили на витрати у вигляді амортизації (поступове зношення основних фондів і перенесення їх вартості на вироблювану продукцію. — Авт.) суму в майже 5 мільярдів гривень . Уряд каже: «Ні, це не амортизація, а прибуток. Цього року не платили такий податок, а з наступного будете платити». Тобто базу оподаткування штучно збільшили. Далі. Деякі підприємства мали збитки. Чинний закон дозволяє переносити збитки на наступний рік. А тепер завдяки закону про бюджет-2004 забороняють це робити. Це ж штучне рішення! Прийняли його — і вже «шоста нога» виростає. Нібито зменшено ставку податку, а насправді він став ще більшим.

      Ще абсурдніші пропозиції було винесено урядом у бюджеті на перше читання — введення ПДВ на платне навчання, на послуги комунального транспорту. На щастя, Верховній Раді вдалося запобігти цьому безглуздому оподаткуванню.

      — Ви назвали величезну суму посилення податкового тиску — десять мільярдів гривень. Невже при такому прогнозованому збільшенні надходжень до бюджету неможливо було віднайти кошти для підвищення мінімальної зарплати?

      — Додайте до цього, що уряд, за моїми підрахунками, заховав у доходній частині 6 мільярдів гривень. Ціна підвищення мінімальної зарплати з відновленням міжтарифних співвідношень окладів становить 3 мільярди гривень. А втім скажу парадоксальну річ: насправді ціна дорівнює нулю. Ні копійки не треба на це підвищення мінімальної зарплати. Ось підрахунки: 2,2 мільярда гривень потрібно на збільшення зарплати і 0, 8 — на відрахування до Пенсійного фонду. Але ж учитель, лікар, працівник культури сплачують податок з доходів. Із тих 2,2 мільярда гривень відразу 300 мільйонів повертаються до бюджету у вигляді податку на доходи фізичних осіб. У свою чергу, пенсіонер, купуючи у магазині споживчі товари, віддає бюджетові відразу 20 відсотків у вигляді ПДВ, а це ще 600 мільйонів гривень. Крiм того, чим більше придбає товарів лікар чи пенсіонер, тим вищими будуть темпи економіки. На 2 відсотки вищими темпи економіки — це ще 2 мільярди додаткових надходжень до бюджету.

      — Отже існує багато причин знову повернутися до розгляду бюджету-2004. Але ж, враховуючи, що його вже підписав Президент, якими будуть наступні дії опозиції?

      — Українська економіка стане на диби 1 січня, якщо не переглянути тих норм у бюджеті, які стосуються податків. Ще є час до початку нового року внести такі зміни, і наша фракція на цьому наполягатиме. Наробки щодо внесення таких змін є, але проблема полягає в тому, щоб вони були підтримані парламентською більшістю.