Ця історія є бородатою за всіма канонами. Близько 20 років тому в дворі двох будинків, що на центральному проспекті Карла Маркса, у Дніпропетровську розпочалося будівництво шахти майбутнього метрополітену. Мешканці, певна річ, сприйняли таку подію без будь-яких застережень. Навіть більше того — сусідству підземки зраділи.
Однак поступово оптимістичний настрій став згасати. Цілодобові вибухи, відвантаження скельних порід перетворили життя людей на справжнісіньке пекло. Навіть дійшло до того, що стала руйнуватися прибудова до одного з будинків. Полегшення наставало тільки тоді, коли будівництво призупиняли через вічну проблему — нестачу коштів. Але щойно з'являлася копійка, все починалося спочатку. І так — впродовж двох десятиліть. За цей час люди безліч разів зверталися до найрізноманітніших інстанцій. Представники влади з претензіями погоджувалися, але розводили руками — мовляв, «будову століття» не зупиниш. Лише обіцяли мешканцям проводити роботи тільки в денний час. Також гарантували організувати на місці будівництва відведення шкідливих газів та зведення протишумової галереї. Але далі обіцянок справа не посунулася.
Тепер зневірені люди вирішили на знак протесту днювати і ночувати на будові — принаймні чергують на об'єкті вже протягом кількох діб.