Що робити «Ківерцівщині» без Ніагарського водоспаду?

      Від кого чи для кого треба охороняти сьогодні ліс, ліс для людей чи люди для лісу — на ці далеко не риторичні питання намагалися знайти відповідь депутати, господарники та вчені на нещодавній сесії обласної ради. Саме довкола лісових проблем найдовше ламали списи народні обранці, коли на їхній розгляд було запропоновано питання про створення Ківерцівського національного природного парку.

      Дебати і в залі, і на трибуні були емоційні, опоненти добивали одне одного цифрами і переконливими аргументами, але ще більше заходили у глухий кут. Це скидалося, швидше, на суперечку глухого зі сліпим: одні не чули, що варто було почути, інші не воліли бачити, що треба було б побачити.

      Система національних парків стрімко розвивається в усьому світі. Наразі це є одним із найефективніших способів охорони територій та розвитку інфраструктури туризму. Дійшли до усвідомлення цього й українські державні мужі. Зокрема Президент Віктор Ющенко доручив створити в Україні 40 нових національних природних парків, 20 вже існує. Одним із таких заповідних об'єктів має стати Ківерцівський природний парк, для створення якого Волинь має хорошу стартову базу — 12,4 тисячі гектарів Цуманської заповідної пущі. Саме ця територія залишилася єдиною на всьому Поліссі оазою, де зберігся потужний широколистий лісовий масив, де 48 видів тварин і рослин занесено до Червоної книги України, 6 — до Міжнародної, ще 18 — до Червоної книги Європи. П'ять років учені проводять тут дослідження і дійшли висновку, що тільки створення національного парку дозволить усе це зберегти для наступних поколінь. Цінність цього лісового регіону визнають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Та, на жаль, ми живемо ще в країні, де ліс треба охороняти не для людей, як у цивілізованому світі, а від людей. Створення парку дозволить не лише розвивати туризм, а захистить у першу чергу від знищення ці праліси, що вирубуються нині у великих обсягах. Рубати, звичайно, треба, але в інших місцях. Це точка зору науковців.

      Дещо по-іншому бачать проблему лісівники. Богдан Колісник, керівник обласного управління лісового господарства, вважає, що ліс існує для людей, а не люди для лісу. А поліщуки споконвіку виживали за рахунок лісу. Створення природного національного парку в Ківерцівському районі призведе до згортання господарської діяльності двох держлісгоспів — Цуманського та Ківерцівського, а це сотні робочих місць і майже 5 мільйонів гривень податків та платежів до різних бюджетів і фондів.

      — Спіймав одного метелика, понюхав одну квітку, побачив плазуна — і вже кричати на всю Україну? — іронізував Богдан Іванович, запитуючи, чим же вони збираються заманити туристів у Холоневичі чи інші ківерцівські села.

      Мовляв, туристи злякаються, побачивши наші закриті клуби та занедбані поля, а Ніагарського водоспаду на Ківерцівщині немає. І як національний парк пов'язати із знаходженням на його території табору для нелегальних мігрантів у Журавичах? Щодо зубрів, які зникли з цуманських лісів і за яких дістається нині лісівникам, то Богдан Колісник теж відбувся жартом, розповівши, як сусіди-рівненчани оригінально вирішили цю проблему. Вони списали смерть 13 зубрів «на совість»... потягів. Нібито всі зубри загинули на залізниці.

      На переконливі аргументи головного лісівника науковці відповідали не менш переконливо прикладами зі світової практики. В усьому світі нормально співіснують і господарські об'єкти, і природоохоронні, заповідні. Певні втрати, безперечно, будуть, але років через п'ять вони компенсуються. Позицію екологів підтримала частина депутатів, яка резонно зауважила, що сьогодні в нас за рахунок лісу годуються лише окремі люди.

      На жаль, не всі вже створені національні парки отримують належну державну підтримку й фінансування. А тому депутати хотіли б почути й побачити достовірні економічні розрахунки — що дасть Ківерцівщині створення природного парку і що втратить регіон від цього? Наводився і приклад Карпат, де парк функціонує давно, але ліси там вирубувалися нещадно й нищилися. Саме створення парку автоматично не вирішить усіх проблем. Депутат з фракції «Наша Україна» Володимир Гунчик спрогнозував можливий варіант розвитку подальших подій у випадку, якщо природний парк буде створено: лісові масиви згодом виведуть із підпорядкування місцевих громад, потім продадуть комусь у Києві і буде те, що й з Карпатами. Голова облради Анатолій Грицюк переконував в іншому: лісопереробні підприємства вже найближчим часом будуть відділені від ведення лісового господарства, вони будуть всі приватизовані і вже фактично приватизовані, тільки чекають команди. Але до того часу ліси ще дужче постраждають від рубок, і може бути пізно.

      Після всіх аргументів «за» і «проти» депутати так і не відважилися дати свою згоду на створення Ківерцівського національного природного парку. Рішення не набрало переважної більшості голосів. Вирішили детальніше вивчити питання. Напевне, ще не скоро ми почнемо ставитися до природи як до Бога. Господарська доцільність поки що перемогла. Але чи дуже розбагатіють від цього наші онуки, які не понюхають тієї квітки, яку ще можемо понюхати ми, не побачать такого ж метелика, яким милуємося ми?