Не прикладайся до пляшечки

      Відомо, що імунітет людини починає формуватися з її перших днів і визначається харчуванням. Чим харчується дитина в перші роки свого життя, які поживні речовини отримує її організм та у якій кількості — все це фактори, які впливають на розвиток дитини і стан її здоров'я протягом усього життя. З першими краплями молозива дитина отримує не лише висококалорійну їжу, а передусім «перші дози» пасивної імунотерапії, і якщо з першого дня життя замінити грудне вигодовування штучним, дитина матиме значно менші шанси вирости здоровою, ніж малюк, який до року смоктатиме материнські груди. Водночас науковці всього світу працюють над створенням таких препаратів та продуктів, які за своїм впливом на дитячий організм наближалися б до жіночого молока. І досягнення, як стверджують фахівці, вже є, особливо в царині препаратів, які зменшують ризик алергізації організму та підвищують рівень імунітету.

      Перебої з природним вигодовуванням не лише закладають міцний фундамент для розвитку хвороб шлунково-кишкового тракту, ожиріння та нервових порушень, а й спричиняють алергізацію дитячого організму. Обмін речовин маляти дає серйозний збій, а батьки потім не можуть зрозуміти, чому це в сина після випитої склянки апельсинового соку все обличчя вкривається червоними цятками, а донька починає чхати й терти очі від одного лишень вигляду Мурчика-мишолова. За словами старшого наукового співробітника відділу проблем харчування та соматичної патології дітей раннього віку ІПАГ АМН України Олени Муквіч, зараз медики спостерігають світову тенденцію до збільшення кількості дітей з різними проявами алергійної реакції: «В Європі за останні 20 років кількість дітей з алергійною патологією збільшилася практично вдвічі. За даними ВООЗ, на початок нового тисячоліття алергійні захворювання вийдуть на перше місце у структурі загальної патології дітей. Щодо України, то, за даними нашого інституту, такі проблеми виявляються у 23 відсотків дітей першого року».

      На думку фахівців, сьогодні треба шукати не стільки ефективні препарати для лікування алергії, скільки шляхи її профілактики, причому одним із найкращих методів попередження алергії педіатри вважають грудне вигодовування малюків. Як зазначила пані Муквіч, споживання материнського молока знижує ризик розвитку алергійних захворювань у дітей майже в 10 разів, а це, погодьтесь, солідна цифра.

      Щодо тих дітей, які з різних причин змушені змалечку «присідати» на штучні суміші, то сучасна наука намагається розробити такі продукти, які б зводили ризик виникнення алергії до мінімуму. За словами керівника відділу проблем харчування та соматичної патології дітей раннього віку ІПАГ АМН України Олега Шадріна, успіхи на цьому полі є, і сьогодні ми маємо досконаліше дитяче харчування, аніж 5 років тому. Виробники постійно вивчають якості жіночого молока і збагачують суміші речовинами, чий внесок у нормальний розвиток організму є доведеним — олігосахаридами, селеном, залізом чи поліненасиченими жирними кислотами. Так, виробники дитячого харчування навчилися збагачувати свою продукцію олігосахаридами — корисними волокнами, які в значній кількості містяться у жіночому молоці (до 10 грамів на літр). Ці речовини є поживою для «хороших» біфідо- і лактобактерій кишечника, які створюють в організмі нормальну кислотність, і в такому середовищі не виживають «погані» гнилісні бактерії. Водночас до «золотого стандарту» — а саме так педіатри називають жіноче молоко — будь-якому магазинному продукту дуже далеко, і як би суміші за своїм складом не наближалися до молока, жодна з них досі не досягла стовідсоткової аналогії.

      Незважаючи на те, що «природники» менше хворіють на респіраторні захворювання і в них менший ризик розвитку ожиріння, не всі діти можуть бути на грудному вигодовуванні — з цілком об'єктивних причин. Наприклад, у мами просто може зникнути молоко — через стресові ситуації вдома, внаслідок непорозуміння з чоловіком, через загальну слабкiсть і порушення гормонального балансу. І цим дітлахам хоч-не-хоч доводиться смоктати пляшечку... Або ж немовлята, яких залишили батьки, споживають самі лише дитячі суміші — рідна ж мама не буде приходити до покинутого маляти, аби годувати його грудьми... Виходить, «відмовники» від самого народження приречені на цей спосіб отримання їжі, який критикують лікарі? Невже не існує способу допомогти сиріткам вирости бодай трохи здоровішими?

      «З цими дітьми не все так просто, як хотілося б, — каже провiдний науковий спiвробiтник IПАГ АМН України, головний консультант дитячої мережi ГУОЗ м.Києва з питань дiєтологiї Валентина Місник. — Декого всиновлюють, решта потрапляє до будинку малюка, а в цій установі, на жаль, не можна забезпечити грудне вигодовування малят. Раніше, ще за часів СРСР, при будинках малюка були годувальниці, тож деякі діти мали змогу отримувати там жіноче молоко. Крім того, раніше при молочних кухнях існували донорські пункти, куди жінки з гарною лактацією здавали молоко й отримували за це грошову винагороду. Хтось навіть висловлював ідею щодо створення банку молока, з якого діти віком від нуля до півроку могли б отримувати цю вкрай необхідну складову свого раціону. Втім у 90-х роках минулого століття ми відмовилися від цієї практики, тому що різко збільшилася кількість різних захворювань, збудники яких можуть передаватися з молоком дитині. У нас збільшилася кількість наркоманів та носіїв ТОРЧ-інфекції (токсоплазмоз, краснуха, цитомегалія, герпес), ВІЛ-інфекції та інших хвороб серед молоді, тому питання створення банків молока, яке було актуальним років 30 тому, вже ніхто не порушує. Аніж наділити малюка таким набором хвороб, краще вже потримати його на сумішах — ми ж не можемо годувати дитину молоком хворої жінки!»