П'ятеро вчителів, які перемогли у конкурсі «Вчитель року-2006», отримали звання заслуженого вчителя, надбавку до зарплатні (20%) та грошову премію 5 тисяч гривень. Хто вони і які мають заслуги перед педагогікою, з'ясовувала журналіст «УМ».
Олег Париш,
учитель хімії Артемівської школи № 5 (Донецька обл.).
Працює у звичайній школі 15 років.
Документи, які вчителі прислали на конкурс (а це розробки, опис уроку, методики), оцінювали експерти. Перевіряли і рівень знань кожного вчителя. «Ми давали урок, писали контрольні та практичні роботи, — розповів Олег Михайлович. — Інколи було дуже важко відчувати себе в ролі учня. Не тому, що ти чогось не знаєш, а через те, що ти змушений звітувати, демонструвати свої знання, переконувати у тому, що ти — найкращий. Тепер я трохи інакше ставитимусь до школярів, бо зрозумів, чому їм буває важко на уроці».
Основний принцип викладацької діяльності: прищепити дітям любов до предмета й навчити учнів працювати самостійно. «Коли приходить любов до предмета та його розуміння, учень уже не зможе погано вчитися. Тому в нас діти не бояться ні мого предмету, ні кабінету хімії, — ділиться секретом Олег Париш. — Учні із задоволенням ходять не лише на уроки, а й на гурток після уроків. Учні, особливо восьмикласники, найбільше цікавляться піротехнікою. Звісно, ми підтримуємо таку їхню цікавість, але пояснюємо, що може бути небезпечно і як цього уникнути».
Тамара Рихлик,
учитель географії та директор Димерської гімназії (Київська обл.).
18 років педагогічного стажу. Вважає, що саме географія допомагає сформувати планетарне мислення та виховати патріотизм у дитини, що особливо важливо в добу глобалізації. Поєднує викладання географії з етнографією та народознавством. На думку Тамари Іванівни, географія близька до історії (відкриття, подорожі, відомі мореплавці), етнографії (традиції різних народів), економіки.
Їй дуже імпонують слова Пауло Коельо, сказані у «П'ятій горі»: «Марнославство не повинно перекривати блиску мудрості», тому в школі Тамара Іванівна намагається сформувати не розумних та слухняних «біороботів», а передусім особистостей — людей, які мають свою точку зору, знають, чого прагнуть та йдуть до своєї мети високоморальним шляхом. Її учням не притаманна роль жертви.
Кредо педагогічної діяльності: «Вчителі повинні бути джерелом радості, тому що часто цієї радості немає в родинах, зараз людям важко жити, особливо в селі».
Не збирається переїздити до столиці, попри відзнаку, бо дуже любить своїх учнів та впевнена, що сільська дитина в чомусь випереджає міську — їй додають особливого досвіду та готовності до життя спілкування з природою, домашні обов'язки.
Валентин Мельник,
викладач інформатики Ліцею інформаційних технологій міста Олександрії (Кіровоградська обл.).
Має 15 років педстажу. Знає 5 мов програмування — Паскаль, Сі, Бейсік, Віжуал сі, Віжуал бейсік. Iти працювати програмістом не має бажання саме через те, що любить свою роботу, любить дітей — і своїх учнів, і власних сина й дочку. Вважає, що ліцей, у якому він працює викладачем, має надто малий комп'ютерний клас — лише 10 «машин» на 350 учнів. У класі 20—25 учнів, тому техніки не вистачає навіть для того, щоб протягом уроку інформатики всі могли працювати на комп'ютері. Ентузіаст своєї справи, сам цікавиться інформатикою, тому може зацікавити і учнів.
Алла Кобевка,
вчитель початкових класів Чернівецької школи-комплексу №27, заступник директора з навчально-виховної роботи.
21 рік працює з маленькими дітьми. Запроваджує ігрові методи навчання, на кожному уроці є ігри, які зацікавлюють дитину та розвантажують її. У початкових класах їхньої школи є ігрові куточки, найбільше ляльками, кубиками та м'якими іграшками граються першачки. Iз приводу того, що Алла Пилипівна виграла конкурс «Учитель року», вона каже: «Це була та потаємна мрія, про яку я навіть боялася думати».
Вікторія Мартинюк,
учитель німецької мови Одеської гімназії №1.
11 років педстажу. Під час уроку використовує інтерактивні методики — інтернет, комп'ютерні програми, які допомагають краще вивчити мову, проводить бінарні уроки з учителями інформатики. Вікторія Валентинівна і сама використовує комп'ютер, адже на сьогодні існують програми, які допомагають учителю за кілька хвилин розробити тести, завдання для учнів. Пані Мартинюк працює також у Баварському домі в Одесі, де викладає німецьку для дорослих. Вікторія Валентинівна побувала в Німеччині та вдосконалила знання мови завдяки Гете-інституту. Перемоги у конкурсі не чекала, тож це стало для неї найкращим подарунком до професійного свята.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
