П'ятеро вчителів, які перемогли у конкурсі «Вчитель року-2006», отримали звання заслуженого вчителя, надбавку до зарплатні (20%) та грошову премію 5 тисяч гривень. Хто вони і які мають заслуги перед педагогікою, з'ясовувала журналіст «УМ».
Олег Париш,
учитель хімії Артемівської школи № 5 (Донецька обл.).
Працює у звичайній школі 15 років.
Документи, які вчителі прислали на конкурс (а це розробки, опис уроку, методики), оцінювали експерти. Перевіряли і рівень знань кожного вчителя. «Ми давали урок, писали контрольні та практичні роботи, — розповів Олег Михайлович. — Інколи було дуже важко відчувати себе в ролі учня. Не тому, що ти чогось не знаєш, а через те, що ти змушений звітувати, демонструвати свої знання, переконувати у тому, що ти — найкращий. Тепер я трохи інакше ставитимусь до школярів, бо зрозумів, чому їм буває важко на уроці».
Основний принцип викладацької діяльності: прищепити дітям любов до предмета й навчити учнів працювати самостійно. «Коли приходить любов до предмета та його розуміння, учень уже не зможе погано вчитися. Тому в нас діти не бояться ні мого предмету, ні кабінету хімії, — ділиться секретом Олег Париш. — Учні із задоволенням ходять не лише на уроки, а й на гурток після уроків. Учні, особливо восьмикласники, найбільше цікавляться піротехнікою. Звісно, ми підтримуємо таку їхню цікавість, але пояснюємо, що може бути небезпечно і як цього уникнути».
Тамара Рихлик,
учитель географії та директор Димерської гімназії (Київська обл.).
18 років педагогічного стажу. Вважає, що саме географія допомагає сформувати планетарне мислення та виховати патріотизм у дитини, що особливо важливо в добу глобалізації. Поєднує викладання географії з етнографією та народознавством. На думку Тамари Іванівни, географія близька до історії (відкриття, подорожі, відомі мореплавці), етнографії (традиції різних народів), економіки.
Їй дуже імпонують слова Пауло Коельо, сказані у «П'ятій горі»: «Марнославство не повинно перекривати блиску мудрості», тому в школі Тамара Іванівна намагається сформувати не розумних та слухняних «біороботів», а передусім особистостей — людей, які мають свою точку зору, знають, чого прагнуть та йдуть до своєї мети високоморальним шляхом. Її учням не притаманна роль жертви.
Кредо педагогічної діяльності: «Вчителі повинні бути джерелом радості, тому що часто цієї радості немає в родинах, зараз людям важко жити, особливо в селі».
Не збирається переїздити до столиці, попри відзнаку, бо дуже любить своїх учнів та впевнена, що сільська дитина в чомусь випереджає міську — їй додають особливого досвіду та готовності до життя спілкування з природою, домашні обов'язки.
Валентин Мельник,
викладач інформатики Ліцею інформаційних технологій міста Олександрії (Кіровоградська обл.).
Має 15 років педстажу. Знає 5 мов програмування — Паскаль, Сі, Бейсік, Віжуал сі, Віжуал бейсік. Iти працювати програмістом не має бажання саме через те, що любить свою роботу, любить дітей — і своїх учнів, і власних сина й дочку. Вважає, що ліцей, у якому він працює викладачем, має надто малий комп'ютерний клас — лише 10 «машин» на 350 учнів. У класі 20—25 учнів, тому техніки не вистачає навіть для того, щоб протягом уроку інформатики всі могли працювати на комп'ютері. Ентузіаст своєї справи, сам цікавиться інформатикою, тому може зацікавити і учнів.
Алла Кобевка,
вчитель початкових класів Чернівецької школи-комплексу №27, заступник директора з навчально-виховної роботи.
21 рік працює з маленькими дітьми. Запроваджує ігрові методи навчання, на кожному уроці є ігри, які зацікавлюють дитину та розвантажують її. У початкових класах їхньої школи є ігрові куточки, найбільше ляльками, кубиками та м'якими іграшками граються першачки. Iз приводу того, що Алла Пилипівна виграла конкурс «Учитель року», вона каже: «Це була та потаємна мрія, про яку я навіть боялася думати».
Вікторія Мартинюк,
учитель німецької мови Одеської гімназії №1.
11 років педстажу. Під час уроку використовує інтерактивні методики — інтернет, комп'ютерні програми, які допомагають краще вивчити мову, проводить бінарні уроки з учителями інформатики. Вікторія Валентинівна і сама використовує комп'ютер, адже на сьогодні існують програми, які допомагають учителю за кілька хвилин розробити тести, завдання для учнів. Пані Мартинюк працює також у Баварському домі в Одесі, де викладає німецьку для дорослих. Вікторія Валентинівна побувала в Німеччині та вдосконалила знання мови завдяки Гете-інституту. Перемоги у конкурсі не чекала, тож це стало для неї найкращим подарунком до професійного свята.