Останніми роками восени киянам доводиться спостерігати, що символи міста — київські каштани — не жовтіють, як це мало б бути, а «іржавіють» і надто швидко обпадають. Уже у вересні ці дерева більше нагадують скелети — їхнє гілля зовсім голе, хоча поряд «сусіди» інших видів ще зеленіють і навіть не думають скидати листя. Що відбувається з київськими каштанами, обговорювали комунальники та екологи на засіданні прес-клубу в Спілці журналістів України.
Почорнілі «легені» урбанізованого Києва забруднені токсинами, хлоридами, важкими металами, нерозчинними сполуками. Зелені насадження, закатані в асфальт, потерпають від уражень, «завдячуючи» вихлопним газам автомобілів, промисловим викидам, будівництву, великій кількості підземних комунікацій, яка не дає доступу необхідній кількості вологи та повітря. Нещільність мереж поливу не дозволяє підливати дерева, а лише підживлювати. Як стверджує Микола Шумик, заступник директора з питань зеленого будівництва Національного ботанічного саду ім. М. Гришка, від мінерального живлення погіршуються фізичні властивості, через велику кількість токсичних речовин у грунті чи повітрі з'являється некроз листової пластини.
Від цього у першу чергу потерпають каштани, які, окрім того, що не є газостійкими, так ще й припали до смаку молі. За словами Галини Нікітенко, старшого наукового співробітника Інституту зоології НАН, каштан не звик до того, щоб його об'їдали, на відмінну від таких дерев, як груші та яблуні, які виробляють деякий відсоток листя спеціально для живлення комах. Міль же живе між двома поверхнями листя і виїдає його середину — внутрішній склад листка, саме там, де виробляється хлорофіл. У результаті рослина втрачає достатню кількість листя, яка необхідна, щоб пережити зиму. Ці ненажерливі метелики уже встигли знищити більшість берлінських каштанів. А в Україну шкідник був завезений (без злого умислу, звісно, а міжнародним транспортом) порівняно недавно: три роки тому його виявили у районі Києва — Волинського, Броварів, Жулян. Знищити каштанову міль можна, спалюючи опале листя (в одному кілограмі якого може зимувати 84 тисячі метеликів, кожна самка несе 80—100 яєць) або ж спеціальними препаратами.
А ще взимку потрібно відмовитися від використання солі, якою посипають дороги. Як розповів Олександр Світановський, директор комунального підприємства з утримання зелених насаджень Шевченківського району Києва, під час роботи снігоприбиральних машин солоний пил потрапляє на дерева і в грунт (нині земля на Хрещатику до 20 відсотків складається якраз із зимового «посипання»). Через це у квітні на головній вулиці столиці довелося спиляти 46 дорослих каштанів. Москва, втративши більшість своїх каштанів, уже відмовилася від солі та закуповує якісні дорогі засоби в Голландії та Китаї. Тому Олександр Світановський вважає, що доцільніше платити за дорожчі засоби, аніж за те, щоб кожного року замінювати дерева.
Оксана ДІДУХ,
Аліна ЗУБКО.