Палаючі пристрасті у місті Прометея

Хто повернув Прометеїв вогонь?

      Такого символу, як у Дніпродзержинську, жодне українське місто не має. Понад 80 років тому він увічнив борців за Радянську владу проти царського самодержавства. Якось під час страйку на одному з дніпродзержинських заводів із воріт підприємства було зірвано і кинуто в багнюку двоголового орла. Тоді й з'явилася ідея втілити у скульптурі античну легенду про Прометея, який бореться за людське щастя, поваливши на землю хижого птаха — символ самодержавства. За задумом незламний титан мав тримати над головою факел з вічним вогнем.

      Це полум'я горіло протягом не одного десятиріччя, проте не так давно вогонь був згас, що сприйняли як недобрий знак. І як не повірити у прикмети, якщо останнім часом дніпродзержинську міську владу справді почало лихоманити? Не встиг піти у відставку багаторічний мер Василь Швець (його, до слова, свого часу обирали як «людину Лазаренка»), як його наступника, виконуючого обов'язки міського голови Володимира Добриніна схопили «на гарячому» — з хабарем. Щоправда, пан Добринін відбувся легким переляком — навіть ішов на минулі вибори у списку однієї з політичних сил, однак безуспішно.

      Боротьбу за посаду міського голови, набравши 53 відсотки голосів, тоді виграв Олег Захорольський, успішний бізнесмен, який створив у Дніпродзержинську завод і офіційно задекларував свої доходи мільйонера. Вельми показово, що в «біло-блакитному» поясі країни переміг ставленик «Нашої України». Принаймні таким його, схоже, у Дніпродзержинську вважає більшість, хоча сам Олег Іванович свою приналежність до цієї політичної сили особливо не засвідчував. Єдине — що міг з'явитися на робочому місці у вишиванці. А для «пролетарського» Дніпродзержинська це неабиякий прецедент.

      Саме Захорольський знову запалив Прометеїв вогонь. Проте лідер місцевих БЮТівців Євген Вітютін з цим не погоджується — мовляв, полум'я до символу Дніпродзержинська повернулося завдяки зусиллям уособлюваної ним політичної сили. І це далеко не єдина підстава для суперечок...

Коса на камінь

      Саме так можна охарактеризувати нинішню ситуацію у Дніпродзержинській міськраді. Після березневих виборів тут, вважай, не зробили жодного конструктивного кроку. Головний орган влади у місті Прометея загруз у нескінченних з'ясуваннях стосунків. Сподівання покладали на вересневу сесію, але й на ній із місця майже не зрушили — з 39 питань розглянули тільки шість.

      Що характерно, діями мера Захорольського висловлюють незадоволення майже всі депутати міської ради, незалежно від партійної приналежності. Причин цього кілька: по-перше, екс-мер Василь Швець завбачливо порозкладав по «яєчку» в усі «кошики», а по-друге, у Дніпродзержинську партійна приналежність взагалі є поняттям умовним — виборці тут бачать у депутатах конкретних людей, а не представників тієї чи іншої політичної сили. Тому, скажімо, такі непримиренні опоненти на центральному рівні, як Блок Тимошенко і Партія регіонів, у дніпродзержинському форматі дружно очолили так звану коаліцію проти Захорольського. Це обурило низку не представлених у міськраді партій та громадських організацій на чолі з «Громадянським активом Дніпродзержинська», які навіть звернулися до політрад ВО «Батьківщина» та Партії регіонів зі спільним зверненням. «Кризу влади у місті штучно створила не легалізована, але фактично діюча коаліція групи депутатів міськради на чолі з пп. Вітютіним (БЮТ) та Левченком (ПР), а також фракція «Комуністи за народовладдя», — наголошується в документі. — Ця коаліція утворена всупереч відомим настановам вищих керівних органів партій... Мета цих дій — захоплення виконавчої влади у місті шляхом висловлювання недовіри меру».

І там реванш...

      Сам Захорольський також звернувся з листом до лідерки БЮТ Юлії Тимошенко, поскаржившись на те, що спільні дії БЮТівця Вітюніна та «регіонала» Левченка «зривають роботу міської ради, а ігнорування інтересів громади дискредитує авторитет влади серед виборців».

      Насправді ж у жорсткій опозиції до міського голови загалом опинилися фактично 70 депутатів із 76, на чолі з Євгеном Вітюніним. Такий собі реванш — під час виборів мера Євген Юрійович, який також балотувався, набрав лише 3 896 голосів, тоді як переможець Захорольський — понад 64 тисячі.

      У тому, що, маючи в активі 15 «багнетів» (кількість депутатів від БЮТ у міськраді), Вітюнін став фактичним лідером міськрадівської більшості, немає нічого дивного. Бо хоча фракція Партії регіонів і налічує 35 депутатів, із яскравими особистостями у них явно не склалося.

      Сам Вітютін свої лаври неформального лідера пояснює тим, що добре, як ніхто інший, знає систему органів місцевого самоврядування. Адже в цій царині встиг відпрацювати вісім років — начальником головного управління економіки, начальником управління промисловості. Зі знанням справи лідер місцевих БЮТівців заявляє не лише про свої «профільні» проблеми, а й про такі неподобства, як територіальний переділ міста, затіяний заступниками міського голови, про надмірну кількість цих заступників (їх нараховується аж семеро замість трьох-чотирьох згідно з постановою Кабміну для населеного пункту з такою кількістю мешканців — близько 250 тисяч), про непрозорість у виділенні земельних ділянок під встановлення біг-бордів, у питаннях реєстрації релігійних громад. Про те, що в Дніпродзержинську здаються в оренду тисячі квадратних метрів площ, за які до міської скарбниці щомісяця надходять «смішні» 14 тисяч гривень орендної плати. І ще багато про що.

* * *

      Словом, проблем вистачає. Олег Захорольський у відповідь на закиди публічно звернувся до керівників депутатських фракцій у міськраді, детально відзвітувавши про реакцію на кожну їхню вимогу й закид. Але, судячи з усього, навіть таким жестом доброї волі пристрасті не вгамував. Принаймні від перегляду міської преси складається враження, що у Дніпродзержинську досі тривають передвиборчі «війни». А мешканці міста мимоволі кидають погляди на Прометея — чи не згас там, бува, на знак нових змін його вічний вогонь?