Віктор Пинзеник: Уряд Януковича реставрує «цінності» кучмівської доби

      Цьогорічні бюджетні баталії мають особливий підтекст: опозиція вбачає у кожному кроці чинного уряду відновлення колишніх схем збагачення окремих кланів. Натомість Кабмін намагається всіляко продемонструвати новаторські підходи до розв'язання бюджетних проблем. Утім парламентські комітети і фракції вже висловилися щодо запропонованого проекту бюджету, і їхні позиції не віщують йому легкого проходження в стінах Верховної Ради. Принаймні вже одне рішення Бюджетного комітету надовго закриває зелене світло цьому документу: вирішено не рекомендувати парламенту голосувати за бюджет у його теперішньому вигляді. Чому цей законопроект викликає негативне ставлення, стає зрозуміло з інтерв'ю, яке дав «УМ» екс-міністр фінансів Віктор ПИНЗЕНИК.

Готують «бюджет недоїдання»

      — У заяві фракції «Нашої України» стосовно проекту бюджету-2007 зазначається, що в цьому документі є ознаки повернення до політики кучмівської епохи. Чи поділяєте ви цю думку?

      — Насправді такі сигнали є не тільки в політичній, а й в економічній сфері. Йдеться про повернення в минулу епоху, до тих речей, проти яких ми постійно вели війну. Ми бачили, як у 2004 році, при високих темпах зростання економіки, доходи осідали в кишенях небагатьох. Я думаю, варто назвати цифри того періоду. У 2004 році, коли було рекордне зростання ВВП, приріст бюджету становив 9,5 мільярда гривень. У наступному році ми забезпечили в чотири рази більший приріст бюджету — 32,6 мільярда гривень. Ясна річ, чудес не буває. Просте питання: куди ці кошти раніше дівалися? Сьогодні по багатьох фронтах роблять спроби відновити систему, яка діяла раніше, зокрема в соціальній сфері. Я сподіваюся, люди ще не забули те, як за часів прем'єрствування Віктора Януковича «піднімали» мінімальну зарплату з 237 до 205 гривень. Ми бачимо, що занесено сокиру над програмою підтримки народжуваності. Але ж це не програма боротьби з бідністю, хоча саме в такому світлі намагаються подати виплати матерям. Крім того, ми маємо чимало інших прикладів, зокрема щодо рівня мінімальної зарплати. Іде згортання багатьох соціальних програм.

      — Немало громадян стурбовані зростанням житлово-комунальних тарифів. «Блакитного палива» вітчизняного видобутку недостатньо для обігріву наших осель. Тож чи вистачить передбачених урядом субвенцій для місцевих бюджетів на наступний рік?

      — За моїми підрахунками, споживання газу населенням і підприємствами теплокомуненерго разом становить приблизно 35 мільярдів кубометрів (рівень видобутку вітчизняного «блакитного палива» в Україні сягає 18—20 мільярдів кубометрів на рік. — Авт.). Субвенцій місцевим бюджетам на оплатку послуг ЖКГ передбачено близько 20 мільярдів гривень. Але, на жаль, є проблема, яку ми відчули вже цього року, — невідомо, якою буде ціна на імпортне «блакитне паливо». Щоправда, урядовці заявляли, що вони нібито створять стабілізаційний фонд, аби уникнути, в разі необхідності, цінового шоку в паливній сфері. Проте я побачив у проекті бюджету на наступний рік унікальну річ: у видатках зі стабілізаційного фонду є 3 мільярди, але не зазначено, на які цілі вони виділятимуться, і ця проблема може постати в наступному році.

      — Що це означатиме — повторення Алчевська в масштабах країни?

      — Я не думаю, що таке загострення може статися відразу, тому що протягом року Міністерство фінансів має можливість коригувати видатки, розподіляючи їх по інших місяцях. Але у випадку більш стрімкого, ніж передбачалося, зростання цін у житлово-комунальній сфері може виявитися, що виділених коштів недостатньо для оплати тепла і газу бюджетним установам. Що ж до компенсації громадянам подорожчання енергоносіїв, то загальний настрій нинішніх урядовців відомий. Скажімо, для першого віце-прем'єра Миколи Азарова, за його словами, цьогорічний бюджет є «бюджетом проїдання». Але ж пенсія, яка сьогодні є, досить низька. Зарплата у бюджетників, хоч ми i пiдняли її безпрецедентно за всю iсторiю незалежної України, теж невисока.

      — А чому існують побоювання, що буде відтерміновано введення нового рівня мінімальної зарплати?

      — У мене немає побоювань, я просто читаю проект закону про бюджет на наступний рік — документ розміщено на офiцiйному сайті Міністерства фінансів. У статті 81 цього проекту закону зазначено: «Встановити з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць». Але ж цю норму бюджетом-2006 заплановано ввести раніше — у грудні цього року. То куди ж поділися ці кошти, чому їх забирають у вчителя (близько 80 гривень), лікаря, працівника культури? Тим паче що бюджет-2006 розраховували з огляду на ці 400 гривень у грудні. Але, мабуть, уряд вважає, що наші вчителі живуть занадто добре. У них треба відібрати по 80 гривень з кожного.

Великий бізнес — великий апетит

      — Тож яких кроків слід очікувати від цього уряду пенсіонерам і бюджетникам? Їхні доходи надалі буде «заморожено»?

      — Економіка зростає, тож ідеться про те, куди спрямовувати ресурси: чи на так звані інвестиційні видатки, тобто створення комусь бізнесу, чи теж в економіку, але через кишені громадян. Нагадаю, що кишені громадян — це найкращий спосіб вказати економіці, як їй розвиватися. Уряд обрав перше. Зрозуміло, що в цьому випадку виникає можливість привласнювати кошти через систему «відкатів» (тобто хабарів чиновникам високого рангу. — Авт.).

      — Певно, надання пріоритету інвестиційним видаткам і слід було очікувати від представників великого бізнесу, виразником iнтересiв якого є Партія регіонів?

      — Ну, бачте, я думав, що політики хоча б чогось навчаться, принаймні ті, які були при владі. Виявилося, що ніяк не можуть пережити того, що сталося впродовж півтора року, коли тіньові схеми було закрито (ідеться про період урядування «помаранчевих» з лютого 2005 року по серпень 2006 року. — Авт.), — у цей час великі кошти надходили до бюджету і спрямовувалися на соціальні програми. Певно, тепер апетити настільки збільшилися, що хочуть не тільки поновити колишні схеми, а й повернути те, що «помаранчевому» уряду вдавалося спрямовувати в кишені українських громадян. Є певні натяки, що відбувається розподіл бюджетних коштів на користь власного бізнесу. Це видно по тих перекосах, з якими відбувалося відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у серпні, за новопризначеного уряду. Очевидно, в Кабміну є любимчики, і вони переважно з рідного регіону. Скажімо, Донецькій області відшкодували 222 відсотки ПДВ, тобто в 2, 2 раза більше, ніж передбачено. Це при тому, що по країні відшкодовано тільки три чверті належних сум. А деякі області, як, наприклад, Волинська, отримали 2,4 відсотка належних відшкодувань, Київська — 6,3 відсотка, столиця — 16 відсотків. До зміни уряду Донецька область теж мала чималі суми відшкодованого ПДВ — 113,6 відсотка, але так не було, щоб іншим регіонам виділялося лише 2 відсотки. Відшкодування було більш рівномірним.

      — Уряд Януковича відразу задекларував свій намір наростити обсяги кредитування на зовнішніх ринках. Було оголошено, що внутрішній державний борг у наступному році зросте у гривні на 8,5 відсотка і зовнішній у доларах — на 7, 8 відсотка. Як ви оцінюєте таку боргову політику, враховуючи, що заявили про себе як прихильника дострокового погашення зовнішнього державного боргу?

      — На мою думку, не має значення, якою є структура цього боргу, тому що сьогодні такої проблеми не існує, Україна здатна гасити борги — і зовнішні, і внутрішні. Важливо інше — те, що кредити треба повертати, більше того — платити за ними відсотки. За тими позиками, які взяв уряд, це 10 відсотків. Скажімо, десять мільярдів позичити — це означає мільярд не додати вчителям, лікарям, пенсіонерам. Минулого і цього року ми зробили серйозні кроки, щоб країна не жила у борг, дефіцит бюджету тримали на дуже низькому рівні. Цьогорічний бюджет можна звести з дефіцитом менше 2 відсотків. Ми з 1 січня цього року не позичали жодної копійки і зменшили державний борг на 10 мільярдів гривень, не залізли в кишеню ні до однієї людини. Сьогодні Україна має один із найнижчих боргів у світі. Ми цього року зекономили завдяки достроковому поверненню зовнішніх позик 800 мільйонів гривень. Тобто цього року в бюджеті закладено видатки, які не треба здійснювати, — тільки за період із січня до липня. Виявляється, зараз треба влізти у борг. Треба забрати кошти у немовлят, у військових, в інших категорій наседлення. Треба, щоб усі люди платили. І для чого? Щоб збільшити доходи олігархів. А ще є податкові пільги — це збільшення багатства багатих. Відбувається воно за рахунок урізання соціальних програм, за рахунок наших дітей і онуків.

      — Ви сказали про податкові пільги — і відразу пригадалася історія з вільними економічними зонами і територіями пріоритетного розвитку. Уряд Януковича вирішив їх відновити. Але ж у цьому випадку йдеться про податкові пільги, проти яких ви рішуче виступили, чи не так?

      — Запровадження особливих щодо оподаткування економічних зон — це роздача бюджетних коштів багатим людям. Зверніть увагу, у відповідних законодавчих актах чітко виписано, що право працювати в цих зонах надаватимуть вибраним — тим, хто потрапить до списку. Хто до нього потрапить, здогадатися неважко. Здебільшого ці зони перебувають під контролем окремих бізнес-структур Донецької області. Ясна річ, що особливим режимом оподаткування у вільних економічних зонах користуються не прості громадяни, а обрані українські багатії.

      — Кабмін провів широкомовні заходи щодо своїх інвестиційних намірів. Чи правда, що мільярдні суми капітальних вкладень будуть концентруватися у центрі, а більшості міст і областей не дістануться ці кошти? Щодо цього, зокрема, критично висловився Президент Віктор Ющенко.

      — Підстави для такої критики є. Як випливає з проекту бюджету-2007, 10 мільярдів гривень, які буде виручено від приватизації, підуть на реалізацію проектів, зокрема інвестиційних. Але на які саме цілі буде спрямовано ці кошти, незрозуміло. Скажімо, зазначається: «Субвенції місцевим бюджетам капітального характеру», але ніде немає правил розподілу цих субвенцій. Або, наприклад, є такий запис: «На дотації аграрному сектору», а критерії надання цих коштів невідомі. До того ж цих коштів може й не бути. Цілком імовірно, що серед тих регіонів, які не отримають капіталовкладень, опиниться Київ, хоча він і має право на отримання додаткових коштів для виконання функцій столиці. Ми завжди надавали це фінансування в загальному порядку: є дохід — виділяємо субсидію регіону. Уряд Януковича змінює цей порядок. Тепер це фінасування буде здійснюватися в межах фактичних надходжень від приватизації. У випадку, якщо вона буде не досить успішною, Київ може не отримати 516 мільйонів гривень. Крім того, селянам можуть не надійти заплановані дотації в обсязі 1,1 мільярда. Це при тому, що в нинішньому році аграрний комплекс мав належне фінансування, не в останню чергу тому, що у бюджеті був загальний режим фiнансування.

ПДВ може піти в «тінь»

      — Які зміни, на вашу думку, слід було б внести до цьогорічного бюджету?

      — Цей бюджет можна виконати, причому звести його з меншим дефіцитом, ніж планувалося. Потрібно лише внести в нього деякі технічні правки наприкінці року. Вони стосуються коштiв на пенсії військовим та деяких iнших видаткiв.

      — Відразу після призначення нового уряду віце-прем'єр Микола Азаров висловив на вашу адресу жорсткі звинувачення. Чим вони були викликані?

      — Мені здається, це в нього такий стиль керівництва. Коли я прийшов в уряд, то впродовж двох місяців не робив заяв, бо займався справою і шукав рішення в дуже непростій ситуації (ідеться про лютий 2005 року, коли після президентських виборів «помаранчева» команда сформувала уряд. — Авт.). Достатньо згадати, що в попередньому уряді про пенсіонерів забули: у бюджеті не було на пенсії грошей на два місяці, ці кошти треба було знайти. Ми знайшли рішення і сказали суспільству: «Люди, біди не буде». У результаті країна спокійно прожила рік. Зараз треба виконати бюджет, щоб профінансувати всі видатки. Коли «помаранчева» команда залишила уряд, то за сім місяців перевиконання плану з надходжень до бюджету становило 700 мільйонів гривень, плюс економія коштів. Заяви, які лунають, свідчать, з одного боку, про нездатність чинного уряду виконати бюджет. А з іншого — про підготовку суспільства до того, що, можливо, з виконанням бюджету виникнуть проблеми. Про це можна судити з тих намірів, які команда Януковича декларує у своїх рішеннях.

      — Які конкретні кроки уряду, на вашу думку, можуть призвести до такого фіналу?

      — Відновлення податкових пільг. Як наслідок — відбудеться майже цілковита втрата приросту бюджету. Крім відновлення вільних економічних зон, призвідником до такої ситуації може стати відшкодування ПДВ. Нагадаю, у 2005 році доходи бюджету від ПДВ зросли вдвічі. Ніде у світі такого не траплялося. Це стало підтвердженням того, що в минулому були схеми незаконного відшкодування податку на додану вартість. Я боюся, що ці схеми почнуть відновлювати, судячи з рішень, які приймає Кабмін щодо інших напрямів роботи. Це зроблять без жодних втручань у податкове законодавство. Буде повернуто так званий фіктивний експорт. Факт з минулорічної статистики: різко впав експорт у Прибалтику, який «відбувався» завдяки всіляким злочинним схемам, а втім його часто взагалі не було. Натомість подавали документи на відшкодування ПДВ з експорту, і тому великі суми коштів вимивалися з бюджету. Для цього не потрібно було ніякого закону, варто було лише взяти під контроль відшкодування ПДВ. Думаю, урядовці почують голоси тих, хто не згоден iз таким проектом бюджету. Навряд чи його приймуть у тому вигляді, який запропоновано Кабміном.