У чому «вищість» вищої ліги?

22.09.2006

Ігор КОРОЛЬОВ

«Явір» бився самовіддано, але зазнав найбільшої поразки на стадії 1/16 фіналу. (Фото з сайту ФК «Шахтар».)

Стадія 1/16 фіналу Кубка України перевершила всі сподівання за кількістю сенсацій — відразу п'ять команд вищої ліги поступилися молодшим за рангом суперникам, ще в одному випадку першоліговий клуб програв представнику другої ліги. Тобто з будь-якої точки зору — сталася неординарна подія. Лише поки не зрозуміло, які висновки з цього робити. Чи дає підстави такий успіх «молодших» стверджувати про невизнану талановитість гравців першої та других ліг, яких несправедливо не помічають селекціонери? Можливо, адже, скажімо, один із сьогоднішніх лідерів київського «Динамо» та збірної Олег Гусєв свого часу з'явився у вищій лізі («Арсеналі» В'ячеслава Грозного) одразу з другої. Втім у нас мало хто має бажання морочитися з «огранкою» вітчизняних молодих талантів — «вишка» спрямована передусім на купівлю вже готових легіонерів певного рівня.

Але є й інший погляд на низку гучних «вильотів». Наш футбол iде шляхом розвитку вміння «битися на полі». Іноді ця бойовитість перевершує тактичну багатогранність іншої команди. Тому й доводиться говорити, що немає великої переваги колективів вищої ліги саме у «класності». Більшість із них прагнули на полях команд із провінції досягти результату, перетиснувши, але не перегравши суперника. Можна, звичайно, казати, що це завдання було покладено на напіврезервні склади, але не варто забувати відомий постулат: покажи мені свій резерв — і я скажу, яка в тебе «основа».

Ще можна зрозуміти, що «Ворскла» та особливо «Зоря» заздалегідь визначили собі завданням на сезон — збереження «прописки» у вищій лізі, тому зайві «вікна» у календарі вони «наближали, як могли». А як оцінювати «політику» тих клубів вищої ліги, які рвуться в «зону УЄФА» за підсумками чемпіонату й водночас марнують нагоду потрапити до другого за значенням єврокубка з національного кубкового змагання, дійшовши, як запорізький «Металург», до його фіналу?

Найбільше ж «непорозуміння» середи — це дружний виліт наших нинішніх представників у Кубку УЄФА. «Чорноморець», обігравши перед тим донецький «Металург», поступився у Борисполі «Борисфену», який у першій лізі програв усі 10 (!) матчів поточного сезону. На Київщину не приїхали 11 гравців основного складу та навіть головний тренер Семен Альтман. Чи не називається таке ставлення до матчу внутрішнього календаря «відсутністю чесної спортивної боротьби»? Ще один герой єврокубкових баталій — запорізький «Металург» — теж дав шанс проявити себе молодим гравцям на чолі з володарем Кубка європейських чемпіонів у складі «Аякса» Демченком. Завершилося це бойовою нічиєю та серією пенальті, яку краще виконала «Кримтеплиця».

Дивом «відскочили» на виїзді «Дніпро» й «Таврія». Хоча що стосується загалом клубів із Криму, то їх у 1/8 фіналу буде як мінімум чотири (п'ятим на початку жовтня може стати «Хімік» із Красноперекопська).

У львівському дербі на очах 8 тисяч уболівальників переміг (хай і в серії 11-метрових) той, хто мав що доводити. Свого часу Лукашук, Деревльов, Войтович, Баглай та брати Баранці не потрапили до «основи» «Карпат», а тепер помстилися команді своєї дитячої мрії, вивівши у наступну стадію ФК «Львів». Героєм матчу став голкіпер «городян» Бабак, який відбив три пенальті (один — у основний час). На тлі тріумфу «своїх» символічно, що бразильський легіонер Батіста двічі не зміг переграти місцевого воротаря з 11-метрової позначки.

Лише гранди довели значну перевагу свого резерву над командами першої ліги. Але ж і резерв у них який! У донеччан дублями відзначилися Вукич та Окодува, на поле виходили також гравці своїх збірних — Дуляй і Плетикоса, Воробей та Кучер. Із зовсім молодих «засвітився» лише Мірошниченко. До речі, краснопільській «Явір» приймав «Шахтар» на сумському 25-тисячнику «Ювілейний», який був заповнений лише на третину (9 800 глядачів). Майже стільки ж фанів (9 500) прийшли на стадіон у Мелітополі. І недарма: у «Динамо» вони побачили захист з уже легендарними прізвищами — Дмитрулін, Федоров, Ващук. Отримав шанс реабілітуватися «порушник спокою» Алієв (він відіграв повний матч і зробив дві гольові передачі), ігрову практику одержали легіонери Пеєв та Верпаковскіс, а два м'ячі забив українець із дубля Мандзюк.