Концерти з творів цього композитора не часто можна побачити на музичних афішах Києва. Але якщо пощастить, і ти, дізнавшись про концерт, вирішиш зануритись у дивний світ Шнітке, краще подумати про це заздалегідь — кількість прихильників творчості композитора може шокувати звичного до жменьки публіки у традиційних академічних зібраннях. Так і минулого тижня прем'єра «Реквієма» Альфреда Шнітке у виконанні хору, солістів та оркестру Дитячого музичного театру під орудою Анжели Масленікової зібрала дуже велику аудиторію, ставши справжньою подією музичного життя столиці.
Альфред Шнітке — композитор з іноземним ім'ям, але російсько-радянським «минулим». Його музика стала чимось середнім між складною авангардністю ХХ століття і простою геніальністю, характерною для всіх епох. Працюючи у різних стилях і напрямах, він ніколи не створював своєї окремої музичної техніки для допомоги у сприйнятті — «... Коли ви пишите свій твір, ви будуєте цілий світ... Нехай слухач сам вирішує, що він розуміє, а що ні». І слухач, як не дивно, завжди все розуміє.
«Реквієм» був створений Шнітке у 1975 році як музика до драми Ф. Шиллера «Дон Карлос». Серед багатьох існуючих варіантів жанру реквієма Шнітке обирає канонічний — з середньовічним латинським текстом, але... послухайте його оркестр — орган, фортепіано, ударні, електрогітара, бас-гітара... У прем'єрному виконанні чулося і співставлення епох, і особливий трагізм твору. Цей «Реквієм» у Києві вже звучав неодноразово — у виконанні капели «Думка», хору ім. Б. Лятошинського і навіть на консерваторських державних іспитах, тому слухачам було з чим порівнювати. Визнаємо: порівняння буде на користь Дитячого музичного.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
