Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Концерти з творів цього композитора не часто можна побачити на музичних афішах Києва. Але якщо пощастить, і ти, дізнавшись про концерт, вирішиш зануритись у дивний світ Шнітке, краще подумати про це заздалегідь — кількість прихильників творчості композитора може шокувати звичного до жменьки публіки у традиційних академічних зібраннях. Так і минулого тижня прем'єра «Реквієма» Альфреда Шнітке у виконанні хору, солістів та оркестру Дитячого музичного театру під орудою Анжели Масленікової зібрала дуже велику аудиторію, ставши справжньою подією музичного життя столиці.
Альфред Шнітке — композитор з іноземним ім'ям, але російсько-радянським «минулим». Його музика стала чимось середнім між складною авангардністю ХХ століття і простою геніальністю, характерною для всіх епох. Працюючи у різних стилях і напрямах, він ніколи не створював своєї окремої музичної техніки для допомоги у сприйнятті — «... Коли ви пишите свій твір, ви будуєте цілий світ... Нехай слухач сам вирішує, що він розуміє, а що ні». І слухач, як не дивно, завжди все розуміє.
«Реквієм» був створений Шнітке у 1975 році як музика до драми Ф. Шиллера «Дон Карлос». Серед багатьох існуючих варіантів жанру реквієма Шнітке обирає канонічний — з середньовічним латинським текстом, але... послухайте його оркестр — орган, фортепіано, ударні, електрогітара, бас-гітара... У прем'єрному виконанні чулося і співставлення епох, і особливий трагізм твору. Цей «Реквієм» у Києві вже звучав неодноразово — у виконанні капели «Думка», хору ім. Б. Лятошинського і навіть на консерваторських державних іспитах, тому слухачам було з чим порівнювати. Визнаємо: порівняння буде на користь Дитячого музичного.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>