Більшістю голосів депутати Львівської облради підтримали пропозицію свого колеги з Верховної Ради Андрія Шкіля перепоховати визначного діяча УНР Симона Петлюру в Україні. Поштовхом до депутатської ініціативи став прикрий інцидент, що трапився на паризькому цвинтарі Монмартр. Нагадаємо, що на пам'ятнику на могилі Симона Петлюри, значної для Української держави історичної постаті, хтось викарбував нацистську свастику. «Ми бачимо, що таким українським об'єктам за кордоном потрібна охорона. Тому вважаю за потрібне створити в Україні меморіал для видатних українських діячів», — сказав у інтерв'ю «УМ» Андрій Шкіль. За словами нардепа, механізм, за яким ідея перепоховання праху Симона Петлюри може набути реальних обрисів, наступний: «Має бути створена державна комісія з перепоховання, узгоджено з Київрадою питання будівництва меморіалу, оскільки, на мою думку, він має бути саме в столиці України». До Національного пантеону видатних українців Шкіль пропонує перенести, окрім Петлюри, прах Євгена Коновальця, який похований у Роттердамі, та Степана Бандери, що покоїться на мюнхенському цвинтарі, а також Мазепу, Калнишевського та Хмельницького. «Це був би колосальний акт поєднання Сходу і Заходу в Україні, як це є в Іспанії», — зауважує він. А поки активний парламентарiй збирається «підготовлювати грунт» і вже запланував на наступну п'ятницю свій виступ у Верховній Раді, де, ймовірно, поставить перед своїми колегами питання про перепоховання Петлюри.
За словами Андрія Шкіля, депутати Львівщини також підтримали звернення до МЗС України, щоб останнє дало нележну оцінку акту наруги над надгробним пам'ятником. Виявляється, сліди вандалізму на пам'ятнику були помічені на початку минулого місяця, але історія набула розголосу лише на початку грудня. Українське представництво в Парижі, покликане захищати інтереси своєї держави за кордоном, добросовісно виконало свої дипломатичні обов'язки, надіславши до французького МЗС ноту протесту. «Ми надіслали вимогу знайти і покарати винних. Відповідь від французів була швидкою, у ній ішлося, що наше прохання передано до компетентних органів», — повідомили «УМ» в українському посольстві у Парижі. Які саме це органи і що вони вже встигли виявити, адже з тих пір пройшло більше місяця, працівники дипкорпусу не знають. «Це вже їхня справа», — пролунала ошелешуюча відповідь, голос з Парижа додав, що їм відомо лише про дві скарги — до поліції та кримінального суду.
Про «їхню справу» ми спробували дізнатися у французькому посольстві в Києві. На свій запит «Україна молода» отримала відповідь, що «Міністерство закордонних справ Франції негайно вжило заходів у відповідь на прохання посольства України щодо встановлення винуватців цього акту». Франція вустами своєї амбасади в Києві засуджує акт вандалізму, скоєний на могилі Симона Петлюри. Слідство триває, кажуть французи, проте його результати наразі не відомі. За їхнім законодавством, вандалізм карається санкціями у вигляді штрафу та ув'язнення. Але чи буде кого покарано? Слідство, як видно, просувається, як мокре горить.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
