Європа, складена з пазлів. У 2004 році польський уряд провів масштабну агітаційну кампанію, закликаючи співвітчизників проголосувати на референдумі за вступ до ЄС. (Фото РЕЙТЕР.)
Жителі наших прикордонних районів давно їздять «на закупи» у Польщу, де все дешевше — від харчів до електроніки і будматеріалів. За останні місяці там відчутно подешевшали продукти харчування, вживані автомобілі й послуги зв'язку, на сiм відсотків знизилися ціни на одяг і взуття.
Це відбувається внаслідок гострої боротьби за клієнта, яку ведуть між собою фірми-виробники. Побоюючись втратити клієнтів, ніхто не відважується піднімати ціни. Як коментує в газеті Dziennik головний економіст Fortis Bank Polska Мартін Мруз, фірми швидше відмовляться від частини прибутку, ніж ризикнуть підвищувати ціни. Крім того, як зауважив Богдан Вижнікевич з Інституту досліджень ринкової економіки, потужна конкуренція в Польщі є також наслідком розвитку технологій, які дають можливість підприємствам виробляти все дешевші товари. Внаслідок чого, зокрема, знижуються ціни на електронні пристрої.
Водночас посилюється національна валюта: якщо два роки тому євро коштувало 4,8 злотих, то нині — 4,0. Внаслідок цього імпортні товари тут досить дешеві, зокрема одяг, який усе частіше імпортують із Далекого Сходу.
Звичайно, дорожчає нафта, електроенергія і нерухомість. Через це, хоч життя в Польщі реально стає дешевшим, у багатьох поляків складається враження, що ціни зростають.
За даними польських економістів, у країні зростають зарплати. Причому не лише на підприємствах, а й на селі. Доходи селян, незважаючи на посуху, в цьому році будуть на 15 відсотків вищi, ніж у минулому. Пенсіонери також отримають цьогоріч більше, ніж у 2005-му. А варто зазначити, що пенсійне забезпечення у Польщі одне з кращих серед європейських країн.
Зростанню заможності сприяє також заробітчанська еміграція поляків. Частину грошей, зароблених на Заході, переказують на батьківщину. Численна еміграція змушує працедавців, які хочуть утримати працівників у Польщі, систематично підвищувати їм платню. Це стосується, зокрема, програмістів, інженерів і фінансистів. У виробничому секторі середня зарплата тепер становить 2 650 злотих (близько 880 доларів).
Поляки, які тепер заробляють більше, можуть бути певнi, що їхню надбавку не з'їсть інфляція. За даними Національного банку Польщі й незалежних дослідницьких центрів, показник зростання цін у найгіршому випадку до кінця року підвищиться з нинішніх 0,8% до 2%. Для пересічного поляка така інфляція буде майже невідчутною.
Водночас дуже низькі відсотки за кредити дозволяють полякам масово купувати в кредит навіть дороге житло. Низькі кредитні ставки в Польщі є наслідком розвинутої банківської системи, якій не бракує ресурсів, і низьких цін, адже держава не мусить обмежувати рівень інфляції. Зростання споживання в країні, а також зростання польського експорту веде до зростання інвестицій, числа робочих місць і заробітної плати.
Усе це, однак, ще не означає, що в Польщі різко зростає рівень життя. На думку головного економіста польської Ради бізнесу Януша Янков'яка, відчутне покращення наступить тоді, коли темп економічного зростання підвищиться до семи відсотків. А утримати навіть теперішнє п'ятивідсоткове зростання без серйозних реформ буде нелегко.
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
