У Міністерстві освіти розробляють проект зміни фінансування навчальних закладів, згідно з яким кошти до НЗ спрямовуватимуться залежно від кількості учнів чи студентів, які в ньому навчаються. «Треба прив'язувати кошти до студента, а не утримувати просто приміщення, чи є там люди, чи немає», — вважає міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. Він також переконаний, що цей проект, попри побоювання експертів, не вдарить по сільських школах.
Ціну на навчання на платних факультетах ВНЗ усіх форм власності збирається контролювати Міністерство освіти і науки. Проект постанови, відповідно до якої МОН матиме такі повноваження, зараз розробляють у міністерстві. «Я думаю, на наступний рік ми будемо мати конкретні рамки та механізми» — сказав Станіслав Ніколаєнко.
МОН наполягає на тому, щоб усі ВНЗ державної форми власності були підпорядковані Міністерству освіти і науки. На сьогодні ж підготовку фахівців здійснюють у вузах, підконтрольних 22 відомствам та 14 міністерствам. За словами Станіслава Ніколаєнка, відповідний закнонопроект зараз перебуває на узгодженні в центральних органах виконавчої влади й буде направлений на розгляд Кабміну приблизно через місяць.
У Миколаєві заборонили використовувати в школі зошити та щоденники, де на обкладинках зображено героїв кіно- та мультиплікаційних фільмів. «Неформатні» зошити або щоденники місцева влада просить обгорнути в непрозорий папір. Якщо батьки не хочуть цього робити, вони можуть купити нові зошити без малюнків або з нейтральним зображенням.
Як розповіли у прес-службі Міносвіти, ще минулого року регіональним управлінням освіти МОН надіслало лист, в якому не рекомендували використовувати зошити із зображеннями, що можуть відволікати від навчального процесу. Зошитів та щоденників із грифом МОН поки не існує, й друкувати їх найближчим часом не збираються.
Школи Донбасу краще забезпечені російськомовними, ніж україномовними підручниками. Про це повідомив на прес-конференції голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко. «Україномовними підручниками ми забезпечені на 82 відсотки, а російськомовними — на 94 відсотки. У чому державна політика на сьогодні полягає? У розширенні знань української мови. Тим більше на південному сході», — упевнений Логвиненко. Тим часом із Києва до Донецької області надійшли не всі підручники, і найбільше проблем саме із забезпеченням шкіл україномовними книжками.
Матеріальна база предмету «Захист Вітчизни» не оновлювалася більше 15 років — повідомило видання «Військо України». У більшості шкіл немає протигазів, наочної агітації з цього предмету, пневматичних рушниць, макетів автоматів «калашникова» чи зразків більш сучасної зброї. Готувати захисників вітчизни в таких умовах дуже важко, тим паче що, як пише видання, «серед української молоді домінує переконання про принципову неможливість іноземного військового вторгнення в Україну. Як правило, вагома аргументація цієї думки відсутня, як відсутні й мотиви до військової підготовки. Пануючий комплекс неповноцінності, підтриманий публічними заявами екс-Президента України Леоніда Кучми на зразок «українська ідея не спрацювала», низка драматичних подій, головним учасником і організатором яких була українська армія, створили умови для поширення ідей, не сумісних із поняттями «патріотизм», «захист національних інтересів», «колиска козацтва» та ін.», — повідомляє видання Міноборони України.
При Харківському університеті цивільного захисту відкрилася школа, в якій усі бажаючі можуть безкоштовно навчитися надавати першу медичну допомогу при побутових травмах чи техногенних аваріях. У школу активно записуються домогосподарки, які хочуть вміти допомогти своїм близьким до того, як приїде «швидка допомога». «Ми будемо вивозити слухачів на наш полігон й у польових умовах навчати їх рятуватися з літака, що розбився, палаючого будинку або вибиратися з лісу, наприклад, грибникові, якщо той заблукав. Наші випускники зможуть самі привести до тями потерпілого в ДТП, зробити штучне дихання, будуть знати, як допомогти при отруєнні, опіках, травмах...», — стверджує начальник медичної служби університету майор Юрій Приходько.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
