За кошти держбюджету вчаться талановиті діти з бідних сімей. Саме їх Рахункова палата намагається зобов'язати працювати в неприбуткових державних підприємствах. (Фото Укрінформ.)
Як розповів «УМ» Ярослав Фліссак, директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку, що знаходиться у підпорядкуванні Рахункової палати, протягом року держава зазнала збитків на 36 мільйонів гривень. І це якщо рахувати лише збитки від недбалих студентів, яких виключили з ВНЗ (1 100 осіб) та випускників, які влаштувалися не за спеціальністю. Ярослав Фліссак переконаний, що якщо держава замовляє певних спеціалістів (тобто діти вчаться не за свої, а за бюджетні кошти), їх обов'язково мають працевлаштувати, щоб випускники працювали на благо держави. Пан Фліссак категорично не погодився з тим, що такий контроль у галузі освіти та працевлаштування може означати поступове повернення до планової економіки, яка була за часів Радянського Союзу, коли «нагорі» планували, скільки товару треба виготовити за певний термін, які галузі для цього «підключити» та скільки спеціалістів для цього буде потрібно. «Ми розвиваємо ринкову економіку, в якій також потрібен розрахунок», — сказав Ярослав Антонович, пообіцявши, що детальніше розповість про контроль Рахункової палати за використанням бюджетних коштів у окремому інтерв'ю.
Загалом же Рахункова палата не задоволена тим, що кількість студентів у вузі МОН визначає з подачі самих же навчальних закладів, а також тим, що показники прийому перевищують річну потребу на 50—80%, особливо за медичними, юридичними та економічними спеціальностями.
В офіційному повідомленні Рахункової палати, що «висіло» на сайті цієї організації, зазначалося, що порушення у використанні коштів держбюджету у сфері освіти та науки становлять 708,6 млн. гривень. Проте «розшифрувати», про які порушення йдеться, Ярослав Фліссак відмовився.
Міносвіти не згодне з жорсткими висновками Рахункової палати. У заяві міністерства сказано: «Рахункова палата помилково вважає, що всі студенти, відраховані з вищих навчальних закладів iз різних причин, мусять відшкодувати вартість навчання. Збитками для держави чомусь вважають такі факти, коли випускник вищого навчального закладу, який навчався за рахунок держбюджету, працевлаштувався в приватній структурі. Дивує, що фахівці Рахункової палати вважають втратами і те, коли випускник ВНЗ не зміг протягом одного—двох місяців влаштуватися на роботу».
Міносвіти переконане: якщо студенти не можуть влаштуватися на роботу після закінчення ВНЗ або влаштовуються не за спеціальністю, в цьому винна нестабільність економіки країни.
У заяві прес-служби МОН зазначають, що «позицію Рахункової палати з цих питань не поділяє Генпрокуратура, народні депутати комітетів з науки та освіти, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності». І тому «МОН звертається до ВРУ, Колегії Рахункової палати (т. Симоненко В. К.) дати принципову оцінку некомпетентності окремих працівників апарату Рахункової палати і припинити дії, спрямовані на безпідставну дискредитацію низки навчальних закладів та Міністерства освіти і науки».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
