У суботу національна команда України провела останній відбірковий матч чемпіонату Європи-2007 у цьому році. За два з половиною тижні команда Віталія Лебединцева так і не змогла знайти баланс між грою на виїзді й у рідних стінах. Начебто впевнені дії баскетболістів у столичному Палаці спорту кудись загадково вивітрювалися, коли хлопці залишали межі України.

Після того як «Сокіл» ганебно поступився у Вітебську з рахунком 1:10, мало хто очікував, що на домашній матч єдиного «іноземця» у білоруській першості збереться стільки народу. Але минулої п'ятниці старенький київський «Авангард» виявився забитим ущерть навіть попри те, що на пошкрябані дерев'яні сидіння почали продавати квитки. Так, білоруси для більшого порядку вимагали від керівництва «Сокола» ввести перепустки «за мінімальною ціною». Керівництво киян такою ціною вважає 5 гривень. Думається, забагато, з урахування «зручностей» ковзанки і того складу, в якому команда нині виступає.

Як уже відомо читачам, наша газета відновила добру традицію щорічно відзначати вітчизняну клубну команду, яка делегує найбільше гравців до національної збірної України. За підсумками сезону-2005/06 володарем призу «За честь прапора України» стало київське «Динамо». У формі збірної впродовж року виступало восьмеро динамівців. Але от вручити патріотичний трофей головному тренерові «біло-синіх» у Києві ніяк не вдавалося...

«Динамо» виявилося більш «розбитим» після відчутної поразки в Лізі чемпіонів, ніж «Шахтар». Такий висновок напрошується із порівняння перемог наших двох лідерів у національній першості. Можна додати — чергових перемог. Кияни просто дивом вирвали три очки в «Іллічівця». У грі підопічних Анатолія Дем'яненка не змінилося найголовніше — проблеми в обороні та нездатність футболістів виявляти свої найліпші якості в несприятливих умовах. А умови на стадіоні «Динамо» були саме такими — це й напівпорожні трибуни, і суттєві вимушені зміни у складі, і величезне бажання амбітного суперника скористатися психологічним станом господарів.