В українській армії в мирних умовах продовжують гинути військовослужбовці строкової служби. Цього разу строковик загинув не від фатального пострілу з танка по учбових класах, i не з табельної зброї п'яного офіцера чи автомата товариша, а вiд кулеметної стрiлянини...
Сенсаційну версію авіакатастрофи 22 серпня неподалік Донецька висунув голова комітету Держдуми РФ з енергетики, транспорту та зв'язку Валерій Язєв, виступаючи на засіданні цього комітету, присвяченому безпеці польотів. «Є гіпотеза про те, що дії льотчика авіакомпанії «Пулково» були пов'язані з необхідністю економити пальне у зв'язку з тим, що в Санкт-Петербурзі воно дешевше, ніж в Анапі», — цитує депутата РІА «Новості».
«Нахабним викликом усій російській владі» назвав убивство Андрія Козлова керівник РАО «Єдині енергетичні системи» Анатолій Чубайс. В ефірі радіостанції «Ехо Москви» Чубайс запевнив, що покійний заступник голови правління Центробанку «був абсолютно чесною, принциповою і некомерційною людиною», а крім того — «одним із найпрофесійніших людей у банківській галузі».
Одна учениця Доусон-коледжу загинула, ще 20 отримали поранення, з них п'ятеро вчора перебували на межі життя і смерті. Це результат позавчорашнього жахливого розстрілу в навчальному закладі канадського міста Монреаль. Згідно з реконструкцією подій, відтвореною агенцією «Ассошіейтед Пресс», невідомий молодий чоловік, вбраний у військову форму, увірвався в їдальню коледжу і відкрив безладний вогонь з автомата; здійснивши близько 20 пострілів, застрелився сам. А за даними «Радіо Канада», нападник був не один і унаслідок перестрілки загинуло двоє злочинців, а також не виключено існування й третього.
«...Мусліни, атласи, серпанки були таких блідих модних кольорів, яким і назви не можна було придумати (до такого ступеня дійшла тонкість смаку). Талії були обтягнуті і мали найміцніші і найприємніші для очей форми (потрібно зазначити, що взагалі всі дами міста N були повнуваті, але шнурувалися так мистецьки, що їхньої повноти ніяк не можна було помітити). Усе було в них продумане з надзвичайною завбачливістю; шия, плечі були відкриті саме настільки, наскільки потрібно, і ніяк не далі; усе інше було приховане з надзвичайним смаком... Здається, начебто на всьому було написано: ні, це не губернія, це столиця, це сам Париж!..» Так інтригуюче описував модниць міста N геніальний Микола Гоголь у своїх «Мертвих душах». Своєрідною машиною часу, яка може перенести нас у часи балів, карет та вишуканих суконь сьогодні є «Музей однієї вулиці», де позавчора відкрилася виставка «Київські франти і модниці. Історія міського костюма».
У неділю, 17 вересня, на музичному каналі М1 усі українські меломани зможуть на власні очі побачити і на власні вуха почути мульти-кліпово-пластилінову «Колискову».
Учора у Львівській опері відбувся перший і останній офіціоз «найбільшого у світі ярмарку української книги» — урочисте відкриття, вітальні промови, концерт, вручення дипломів і «равликів» переможцям конкурсу «Книга Форуму-2006» — на суд журі 120 видавництв прислали понад 500 видань. Тож фактично XIII Форум відкрився 13 числа.
Національний банк України дав життя новій банкноті — відсьогодні по руках українців ходитиме свіженька грошова купюра — 500 гривень. Дарма, що мінімальна зарплата наших громадян навіть не дотягує до цієї суми і навряд чи всі українці зможуть отримувати зарплати такими «папірцями». Нацбанк все ж пояснює введення п'ятисотки наявною тенденцією зростання грошових доходів населення (прес-служба НБУ тут же нагадує: за період із 2000 по травень 2006 року середньомісячна заробітна плата збільшилася із 230 до 1003 гривень, або більш як у чотири рази). А ще, мовляв, підвищився попит на банкноти великих номіналів, які використовуються населенням при розрахунках. Так українські банкіри сподіваються, що жителi країни зберігатимуть свої заощадження не в доларах, а в гривнях — усе для зручності, до того ж популярна сотка баксів якраз відповідає «по вазі» 500 гривням.
