«НУ», за iдею!

      «Уперше в історії України!» — таким голослівним майже закликом анонсувалося проведення на Миколаївщині молодіжного Форуму. Правда, цей захід у курортному селі Коблеве вже проходить другий рік поспіль, проте вперше на ньому, і вперше в Україні, як запевняли організатори, мала розроблятися модель національної ідеї України. «Саме молодь повинна розробляти національну ідею. Тому що саме молоді з нею далі жити», — не надто оригінально пояснював мету триденної тусовки понад двох тисяч студентів із практично всієї України ініціатор Форуму голова Миколаївської облдержадміністрації та керівник обласного осередку «Нашої України» Олександр Садиков.

      З анонсів обіцянок та з теми Форуму «Якою бути Україні?» випливало, що ми отримаємо завдяки цій акції з рук молоді ледь не «другий» універсал національної єдності. Але, в результаті, отримали звичайне політичне гасло, яке фактично повністю повторює філософію політики українського Президента. Відповідно, цей захід як за змістом, так і за самим сценарієм, нагадав «добрі радянські часи», коли доблесні комсомольці збиралися, обговорювали та доходили висновку повної підтримки політики партії. Навіть інколи поведінка учасників Форуму надто нагадувала ті часи. До прикладу, частина форумців під час зустрічі з «губернатором» слухала і дивилася на нього, як на вождя партії, час від часу слухняно плескала в долоні, а замість ставити запитання висловлювала подяки за те, що влада так турбується про молодь і організовує такі прекрасні заходи. Тільки замість червоних галстуків і значків із портретом відомого вождя, форумці носили футболки з написом «Команда Садикова». «Губернатор» не забув про ще одну радянську традицію: планувалося завезти форумців на виноградники для здійснення трудового подвигу, але через дощ замість збирання плодів відбулася лише екскурсія на виноробному заводі.

      Хоча, звісно, зараз дещо інші часи, тому в дискусіях не відчувалося загального «одобрямса». Представники Східної і Західної України дозволяли собі висловлювати різні думки на минуле і майбутнє України, її зовнішні орієнтири. Але, врешті-решт, вони дійшли спільного висновку, в якому, правда, не йшлося чи то про євроінтеграцію, чи про вступ у НАТО, чи про трагічні сторінки української історії тощо. А суть цього пiдсумку, що виявився цією багатообіцяючою моделлю, така: «До духовності, єдності та благополуччя — через дію кожного». Власне, головна дискусія між представниками різних регіонів (правда, в процесі вироблення моделі національної ідеї брали участь лише кілька десятків осіб із величезної кількості форумців) точилася лише навколо того, за яким порядком виставляти слова в цьому гаслі — для когось головнішим здавалося благополуччя, для інших — духовність.

      Сам процес обговорення відбувався через стратегічну гру «Обрій», за своєю суттю дуже схожу на школу лідерів із проведенням різних логічних забав, у тому числі абсолютно не пов'язаних iз темою Форуму. В рамках цієї гри проходили зустрічі з відомими особистостями, які своїми промовами та відповідями на запитання мали допомогти молоді розібратися, в чому ця національна ідея. Як і очікувалося, серед політиків, з якими зустрічалися форумці, були лише представники «Нашої України» — це голова обласного осередку «НУ», «губернатор» Олександр Садиков і народний депутат Ксенія Ляпіна. Також приїхала в Коблеве речниця Віктора Ющенка Ірина Геращенко. «Універсал національної єдності дає прекрасну відповідь: Україна має бути, по-перше, демократичною країною, по-друге, європейською країною, по-третє, заможною, по-четверте, країною, яка знає свою історію», — відповіла на основне питання Форуму пані Геращенко, натякаючи учасникам на те, звідки вони мають списувати основну суть під час розроблення своєї моделі національної ідеї.

      Голова Миколаївської ОДА, виступаючи перед молоддю, сказав, що не буде висловлювати свого варіанту національної ідеї, щоб «не тиснути». Однак «УМ» таки попросила його виcловитися з цього приводу, коли пан Садиков спілкувався з народом, точніше представниками різних підприємств області, які приїхали в Коблеве, щоб в рамках Форуму провести виставку досягнень народного господарства, в тому числі винної продукції. «Ми на цій виставці побачили, яка багата і красива Миколаївщина, люди посміхаються. Хочу, щоб такою була Україна, і щоб політики доклали до цього максимум зусиль, не розділяли країну, а об'єднували. Щоб ми всі посміхалися, щоб ми всі тримали бокали вина або ще чогось і, щоб усі одне одного любили», — якось аж не надто конкретно описав свою модель «губернатор».

      До слова, вищезгадана виставка господарських досягнень усіх районів Миколаївщини знову навіяла спогади про радянські часи. Як розповідали не на диктофон її учасники, які задаровували «губернатора» короваями, співали у народних строях йому пісень, пригощали винами та коньяками, сирами-ковбасами, що сюди вони прийшли не з власної ініціативи, а за вказівками згори.

      З'їхалися зі всієї Миколаївської області, а також із деяких інших областей і спортсмени, які в рамках Форуму проводили змагання та показові виступи. Через те, що спортсменів було дуже багато (їх теж називали учасниками заходу, проте вони жодної участі в обговоренні національної ідеї не брали), у випадкових глядачів склалося враження, що це не якийсь політичний Форум, а спортивний фестиваль.

      Таким підходом до організації цiєї розпiареної акцiї  його ініціатор фактично суперечив сам собі. Бо під час свого виступу пан Садиков, говорячи про необхідність саме молоді формувати національну ідею, пояснював це тим, що нинішні політики і чиновники формувалися за радянської системи, а це наклало свій негативний відбиток. Про себе «губернатор» казав, що він прийшов з іншої системи, бо в політику потрапив з бізнесу, коли у 2005 р. його призначили головою ОДА. До слова, саме бізнес, а не державний бюджет спонсорував цей Форум. Проте його кошторис (а він явно величезний, бо, приміром, три дні підряд у небо вилітали кілька десятків тисяч гривень у вигляді салютів), Садиков повідомити не зміг, мовляв, ще не все пораховано. Яка вигода від Форуму була самим спонсорам, теж не до кінця зрозуміло, бо їхньої реклами під час заходу було дуже мало. Запросили організатори на акцiю і недешевих виконавців. Минулоріч там виступала Руслана. Зараз «ВВ», ТНМК, Наталка Могилевська і низка маловідомих спiваків, один з яких з головної сцени договорився до того, що «Нашо нам та Європа, якщо в нас такі хороші люди?!» Також інколи складалося враження, що у відповідальних за музику на головному пляжному майданчику Форуму виникало інше питання: «Нашо нам українська музика, якщо є прекрасна російська попса». На пляжі біля штабу заходу грала то Сердючка, то шансон, то ще щось схоже. Щодо мовного питання, то коли одного з організаторів Форуму, директора Миколаївського коледжу преси і телебачення Гліба Головченка запитали, чому про національну ідею ми тут часто говоримо російською мовою, той відзначив, що «національна ідея — це не націоналістична ідея».

      Попри все, загалом молодь з 22-ох областей України залишилася задоволеною заходом. Окрім можливості відпочити біля моря, потанцювати на концертах і дискотеках, поспілкуватися з відомими співаками, подискутувати  під час формальних і неформальних заходів вони, як усі, відповідаючи на питання «УМ», говорили про єдність між Сходом і Заходом, порозуміння та консолідацію. Мабуть, це і є найбільшою користю від Форуму.