Оголошено переможців XV Одеського кінофестивалю
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Китайська дерев’яна скульптура. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
На вулиці Терещенківській, на будинку, який років з десять був у реставрації, віднедавна з'явилася табличка — Музей Східного мистецтва. Коли ми завітали до музею, на першому поверсі ще проводилися ремонтні роботи — київська влада виділила на ремонт близько чотирьох мільйонів гривень. Цього вистачило лише на те, щоб відремонтувати примішення колишньої «убитої» комуналки. А грант на 200 тисяч євро від уряду Нідерландів використали на реставрацію витворів мистецтва, які десятиліттями тіснилися по запасниках і лише зрідка експонувалися в музеї Західного мистецтва.
У залах на другому поверсі — цілком готова до відкриття експозиція: картини, скульптура, посуд, килими, інші мистецькі витвори Японії та Китаю, країн ісламу (Ірану, Іраку, Сирії, Єгипту, Туреччини, Середньої Азії, Кавказу) та буддизму (Індії, Тибету, Монголії, Бурятії, Калмикії та інших).
Як розповіла провідний науковець музею, сходознавець Ганна Рудик, на першому поверсі буде зал для змінних експозицій та відеозал, де можна подивитися фільми про релігію, традиції, історію країн Сходу.
Найстаріший експонат східної колекції музею Ханенків — військовий китайський барабан епохи Хань (2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е), який використовували у ритуалах викликання дощу. Є в колекції знамениті китайські «куля в кулі». Їх робили з цільного шматка слонової кістки так, щоб кожна з восьми куль (в даному випадку їх стільки) мала своє ажурне різьблення.
Є в колекції знаменитий китайський живопис на сувоях. Тут представлено дві основні манери письма — ретельна «гун-бі» (старанний пензель) та вільна, з ефектом незавершеності «се-і» (передача ідеї). Знамениту китайську вишивку, яку називають ще «живопис голкою», представлено вишитим чоловічим і жіночим святковим одягом. Китайська кераміка мала багато різних шкіл. Її дуже цінували в усьому світі. Недаремно ж саме тут винайшли порцеляну.
Музей пишається унікальною колекцією японської ксилографії. Це гравюри на дереві відомих японських художників XVII—XIX століття, які відображають міську культуру того часу. Саме в такі японські картини були закохані європейські модерністи початку ХХ століття. Японська графіка вплинула на творчість Ван Гога, Моне та інших художників.
За словами Ганни Рудик, справжнього знавця японського мистецтва має здивувати музейна колекція цуба. Цуба — це елемент самурайського меча, який розміщений між лезом і наруків'ям. Кодекс самурая зобов'язував його бути скромним і невибагливим, тому звичайні бойові мечі не личило прикрашати різними мистецькими витворами. Інша річ цуба. В Японії склалася навіть своя традиція мистецького оздоблення цуба, на яких вміщували і символічні зображення, і знак роду. В самій цуба є проріз не лише для меча-катани, а й для ножа, а подекуди і для самурайських голок-паличок, якими воїни могли заколювати волосся, їсти в походах і навіть виколювати очі своїм ворогам. В музеї Ханенків є близько 400 цуба (виставлені далеко не всі), це одна з найзначніших колекцій цуба в Європі.
А відомі японські нецке — скульптурні зображення божків із повним мішком достатку, щастя і мудрості — не лише були побажанням щастя, а й «охороняли» гаманець свого власника. Японці прив'язували нецке до гаманця, який носили за широким поясом, і перекидали шнурочок із божком так, щоб він слугував противагою і не давав гаманцю випасти з-за пояса.
Мусульманське мистецтво представлене книжковою графікою (є в музеї шедевр іракської мініатюри початку XIII століття — ілюстрація зі знаменитого грецького трактату «Про фармакологію»), килимами, посудом та металевими фігурками для пахощів.
Мусульманська культура розвинулася як каліграфічна, тому у вишукане плетиво витких рослин (символ Раю), якими помережані килими, посуд, вписано слова з Корану, мудрі настанови, добрі побажання. Як розповіла Ганна Рудик, на оксамитовому червоному килимку зашифровано попередження: «не слід займати місце, до якого ти не готовий». А культура пахощів, розповсюджена у повсякденому житті мусульман, мала не лише естетичне, а й медичне значення. Крім того, саме мусульман-кочівників можна вважати винахідниками рюкзака. Наплічну сумку, яка може здатися непосвяченим вiдвідувачам килимком із китичками, на спину, а шворочки зав'язували під руками.
Виставка мистецтва буддизму є однією з найяскравіших. Тут представлено прекрасну індійську скульптуру — багаторукі божества, які обіймають свою «половинку», свою жіночу іпостась. За словами пані Рудик, важливе значення у традиції буддизму мала мова жестів («мудра»), символічних поз («асана») та різноманітних атрибутів. Вражає чаша із черепа людини, прикрашена золотом та самоцвітами. Віддати своє тіло на потреби храму вважалося великою честю, яка випадала найбільш благочесним громадянам.
У планах музею — відкрити експозицію античної культури.
P.S. Музей працює з 10.30 до 17.30, вартість вхідного квитка — 7 гривень.
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Три картини художника з Макарівщини Анатолія Марчука нещодавно були продані на аукціоні у Тетієві >>
Навряд чи знайдеться в Україні людина, яка хоча б раз не чула у виконанні цього прославленого артиста художнього слова усмішки Павла Глазового чи Остапа Вишні або ж поезії Тараса Шевченка, чию творчість він підняв на неосяжну висоту. >>
Здорова видавнича стратегія — перекладати резонансні світові новинки, а тоді повертатися до публікації раніше не відомих українському читачеві творів того чи того автора. >>
У Черкасах урочисто відкрили меморіальний знак одному з авторів проєкту обласної філармонії — видатному українському архітектору, члену Національної спілки архітекторів України Леоніду Степановичу Кондратському. >>
Учасник етноколективу «Троїсті музики», артист «Дикого театру» Микола Ленок поліг у бою, захищаючи Україну поблизу міста Часів Яр на Донеччині. >>