«Ветерани» мирних буднів

      Регулярно засідаючи під Новобогданівкою, посадовці знову обіцяють: відремонтуємо обстріляні хати, відшкодуємо соціальні збитки і... проведемо «ревізію» обіцянок своїх попередників. Однак поки що реальних зрушень не видно — на четвертому тижні після недавнього артнальоту люди досі не відчули конкретної допомоги. «Рами негодні, вікна не зачиняються... Приїхав якийсь мужик, забив цвяхами. Торік я сама шпарини в стінах замазала, а тепер, як гримнуло, то глина з них посипалася. У стінах знову дірки. Що ж мені робити?» — бідкається«ветеран», новобогданівська Ганна Бабич. «Наш дім ще й не обстежували...Чекають, аби так бабахнуло, щоб усі ми на той світ пішли?» — додає емоційна Ніна Мойсєєнко. Інші новобогданівці й собі бідкаються: «Чотири вікна вибито — і ніхто нічого», «Медкомісія була, та я не пробилася. Доведеться на обстеження до Мелітополя їхати. І ліки за свої гривні купуємо», «Після перших «бомбьожок» Кучма, Янукович обіцяли газ провести. Де він? Де те, що нам «положене»? Кажуть, подавайте в суд — тоді щось буде», «Компенсації за той рік 250 сімей ще й не бачили»... І ще й не такого наслухаєшся від місцевих мешканців — люди й справді у відчаї.

      Сільський голова Новобогданівки Микола Малахов визнав, що він непоінформований щодо загального обсягу виконаних робіт: «Знаю тільки, що скло не вставлене у третині «сліпих» будинків, а 56 ще не обстежено. Решта хазяїв акти робіт, які будуть виконані, вже підписали». Це знову відбувається повторення колишніх оборудок-дурилок надто довірливих сільчан — у такий спосіб вони можуть знову лишитися наодинці з дощами, котрі під Мелітополем, як на зло, почастішали.

      Досі не вирішена і доля сім'ї Цибків, дім яких зруйновано прямим потраплянням реактивного снаряда. Чим не рекорд «уваги» до згорьованих новобогданівців? Юля і Дмитро кажуть: нам дозволили вибрати собі місце подальшого мешкання — і ми вирішили чимдалі від артбази, бодай до Мелітополя переселитися. Але вони й досі не знають, яку школу відвідуватиме старша донька. Медкомісія, зрештою, наполягла на лікуванні дівчинки, яка серйозно захворіла ще після перших вибухів, і взагалі невідомо, коли їй знову випаде братися за підручники. Отже, жити ніде — не одержала сім'я обіцяних 15 тисяч компенсації за втрачене майно.

      А влада теж обурюється! Заступник голови Запорізької ОДА Микола Фролов, приміром, — наміром провести «якийсь тендер із придбання житла для сім'ї Цибків — джерело ж фінансування визначене». Але ж подружжя з дітьми ще півтора місяця («Так нам сказали») чекатимуть даху над головою!

      До речі, представники найвищої влади в області днями долучилися до чергового засідання штабу з ліквідації наслідків НП. Чергові «посиденьки» відбувалися майже одномоментно з початком засідання військового суду Дніпропетровського гарнізону, який визначає ступінь вини звинувачуваних у позаторішніх вибухах під Новобогданівкою.

      Доки ж суд завершиться, а це буде за рік-півтора, людям потрібно якось жити. Їх непокоять новини, оприлюднені 6 вересня на засіданні штабу. Визначено, що артбаза на балансі Міноборони? Та їм же все одно... Зібрано близько 30 тисяч вибухонебезпечних предметів? І торік збирали, а воно знову бабахнуло і розлетілося! Соціальними питаннями опікуватиметься місцева влада? Так казна на місцях і без нас порожня! З'ясувалося, що досі не знайдено кошти для оплати робіт «Таврії-буду», для компенсації агрофірмам «Мир» і «Відродження», для виплат сільчанам.

      6 вересня Микола Фролов «обнадіяв»: «МНС уже зажадало від місцевої влади відповідних розрахунків... Вирішується комплекс першочергових заходів... Ми аналізуємо всі невиконані обіцянки, які давали різні посадовці у 2004—2005 роках... Найближчим часом щодо цих питань буде конкретна відповідь». Отож, обіцянка обіцянку «поганяє»! Віриться хіба що в те, що телекомпанії Мелітополя щотижня оприлюднюватимуть результати екологічного моніторингу зони НП (наскільки ж правдивими будуть ці результати — питання не риторичне).

      Наостанок — пікантна деталь. На засіданні штабу з'ясувалося, що навіть сьогодні, після «всього», освітлюється лише третина технічної території артбази, де складовано боєнепотріб. Далекі від тонкощів слідства новобогданівці певні: ця «тємєнь» комусь-таки потрібна, і де гарантія, що навіть цими днями «ракетно-снарядний бізнес не живе і здраствує»? Ні в чому не впевнені, схоже, навіть «штабісти», позаяк зажадали «негайно знайти дроти і забезпечити освітленням всю територію з боєприпасами».