Коли рабство єднає перших леді

      Позавчора ввечері Національний академічний театр української драми ім. Івана Франка був заповнений ущерть. Але не з нагоди чергової прем'єри, а через інше дійство — не менш урочисте, і аж ніяк не з театральним, а зі справжнім  драматичним підтекстом. Ішлося про реальні долі людей, які стали жертвами торгівців людьми. Врятовані з сексуального рабства жертви лишилися в залі непоміченими, але всі знали, що вони тут є. Натомість на сцені «засвітилися» їхні рятівники з Міністерства внутрішніх справ, громадських організацій і навіть із музичного каналу «МTV-Європа», який регулярно крутить серію агітаційних роликів із зірками шоу-бізнесу проти рабства. У залі були присутні й політики, щоправда, лише з «помаранчевого» табору — кілька народних депутатів, міністри Юрій Луценко та Юрій Павленко, а також «губернатор» Київщини Віра Ульянченко, яка займала крісло неподалiк від перших леді Швеції та України — королеви Сильвії та Катерини Ющенко.

У центрі уваги

      Головна увага всіх присутніх була прикута до трьох жінок у центрі залу — майже десять хвилин церемонію не могли розпочати через те, що навколо Її Величності королеви Сильвії — засновниці Всесвітнього фонду дитинства, — дружини Президента України Катерини Ющенко та Її Високості принцеси Мадлен крутилися зі спалахами фотокореспонденти й телеоператори. Перші леді лише посміхалися й щось між собою обговорювали. Їхня присутність змусила хвилюватися навіть зірку театру Анатолія Хостікоєва, якому випало бути ведучим церемонії. «Пані Катерину Ющенко ми в Національному театрі маємо честь бачити доволі часто, а от королева й принцеса в нас у гостях вперше», — казав він. Врешті шведські та українські сек'юріті заспокоїли папараці i ледь не за руки, немов вередливих дітей, розсадили по місцях.

Розіб'ємо скалу варварства!

      Церемонію вручення нагород за особливі заслуги у протидії торгівлі людьми розпочала голова Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко. На думку пані Катерини, перемогти рабство можна буде лише тоді, якщо коло небайдужих значно розшириться, і з громадських організацій та благодійних фондів, які  ведуть боротьбу із цим злом, братимуть приклад й інші. Звісно, тут багато залежить від жінок, які часто ведуть боротьбу самотужки, створюють жіночі громадські організації тощо. Але потрібна й значна підтримка держави.

      «Українські жінки мають відчувати перспективу й отримання якісної освіти, й гідного працевлаштування, й можливості створити родину та народити дітей. Вони повинні відчувати, що їхнє майбутнє перекликається з майбутнім України, — відзначила дружина Президента. — Небезпека існуватиме, доки на «живий товар» існує попит. Ми вимагаємо від тих країн, які є найбільшими ринками постачання такого товару, зробити все, аби знизити цей попит i винищити саму думку про те, що у ХХІ столітті можна зухвало порушувати права та свободи громадян. Разом розіб'ємо скалу варварства!»

Королева й «Наші діти»

      Упродовж церемонії чимало промовців наводили рядки українських класиків, спрямовані проти рабства. Катерина Ющенко згадала уривки з поезії Лесі Українки та Івана Франка,  Юрій Луценко цитував Василя Симоненка.

      Королева Сильвія зробила комплімент керівництву України та уряду. За її словами, в останні роки в Європі помітили активність наших урядовців у вирішенні проблеми сексуального насильства та рабства (при цьому Її Величність мала на увазі, звісно, не уряд Януковича). У свою чергу, голова представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Джефрі Лабовіц підкреслив, що багато в чому саме завдяки зусиллям дружини Президента Катерини Ющенко проблему жіночого рабства, раніше фактично замовчувану владою, почали спочатку обговорювати, а згодом — вирішувати на державному рівні.

      Щодо королеви Сильвії, то її як засновницю Всесвітнього фонду дитинства, який підтримує роботу з дітьми групи ризику в більш як 15 країнах світу, особливо непокоїть насильство над дітьми та їх використання в секс-індустрії. З цими ганебними явищами Її Величність бореться вже багато років. Королева вважає, що для того, щоб побороти це зло, потрібно звернутися до витоків проблеми — звернути увагу на оточення дітей.

      Позавчора її особливо розхвилював візит до дитячого реабілітаційного центру МОМ у Києві, учора королева Швеції відвідувала Центр захисту безпритульних дітей «Наші діти» у столиці. Цей Центр було започатковано десять років тому «Німецько-польсько-українським товариством» як експериментальний проект зі штаб-квартирою в Берліні на підтримку демократичних, соціальних та економічних реформ у країнах Східної Європи. Центр «Наші діти», розташований у Дніпровському районі столиці, отримує підтримку й Фонду королеви Швеції. До дитячого садку № 233, де після реконструкції планується постійний дім для 80 «дітей вулиці», королеву-гостю супроводжували віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник, міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко, мер Києва Леонід Черновецький та мільярдер-благодійник Сергій Тарута.

Шведи Полтаву пам'ятають. І нагороджують

      Позавчора нагороди на сцені театру ім. Франка отримали чимало представників державних установ, громадських організацій та особистостей, які виявили відданість і мужність у боротьбі з торгівлею людьми. Таких активістів уже не перший рік відзначають представники Міжнародної організації з міграції в Україні та Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

      Серед жіночих громадських організацій цього разу вшанували Донецьку обласну лігу ділових i професійних жінок (прикметно, що її керівник — пані Горова — дякувала організаторам щирою українською мовою), а також Жіночий інформаційно-координаційний центр Дніпропетровська.

      Нагородили й заслуженого юриста України, суддю Верховного Суду Євгена Стрекалова — «за розвиток ефективних механізмів міжнародного законодавства  у протидії торгівлі людьми». Саме завдяки йому Кримінальний кодекс отримав юридично вмотивовані зміни статті 149 («Торгівля людьми  або інша незаконна угода щодо передачі людини»). Сам пан Стрекалов каже, що після того, як Верховна Рада затвердила ці зміни й закон почав діяти, засуджено вже близько 320 злочинців. А раніше статистика була скромною — за рік вироки оголошували не більш як десятьом торгівцям «живим товаром», адже правоохоронці по-різному класифікували факти торгівлі людьми. Наприклад, на Одещині могли визначити факт вивезення дівчат у закордонний бордель лише як «незаконний перетин кордону».

      Нагородили вчора й кращих керівників регіональних міліцейських відділів боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, — майорів Сергія Кравченка з Полтавщини та Сергія Симоника з Волині. «У цих міліціонерів найкращі показники як за кількістю повернутих додому жертв рабства, так i за кількістю розкритих злочинних угруповань торгівців», — каже міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Нагороду майорові Кравченку вручав посол Швеції Йон-Крістер Оландер. Міністр Луценко не втримався від жарту — він побачив «певний символізм у тому, що полтавчанина відзначає швед».

      До речі, один з естрадних номерів цього вечора виконала співачка Гайтана, якій свого часу вдалося уникнути ймовірного рабства.

Від рабства i в 60 не зарікайся

      Голова українського відділення МОМ Джефрі Лабовіц вважає, що значний прогрес у подоланні проблеми рабства в Україні в останні роки спричинений значною мірою завдяки рішучим діям нового керівника МВС на початку 2005 року. Саме тоді, одразу після Помаранчевої революції, в системі міліцейського відомства нарешті було створено Департамент боротьби з торгівлею людьми, який на сьогодні нараховує чотири сотні співробітників у центрі та в регіонах. Як результат — кількість повернутих на батьківщину жертв работоргівлі зросла вдвічі. За словами Юрія Луценка, працівниками цього департаменту МВС було повернуто в Україну 735 людей (кожна десята жертва — дитина), виявлено 689 фактів торгівлі людьми, ліквідовано 57 організованих злочинних угруповань, із яких 14 мали транснаціональний характер, спеціалізуючись на торгівлі людьми. Лише з початку 2006 року проти фігурантів у «рабських» справах порушено 136 кримінальних справ, виявлено близько 300 звідників-сутенерів та утримувачів місць розпусти.

      Наймолодшій українці, визволеній із рабства, було лише три рочки, найстаршій — 60! «Кожна повернута, врятована душа, особливо неповнолітня, є високою i цінною нагородою в нелегкій праці МВС», — каже міністр  Луценко. «Ми не маємо права звинувачувати жертв, оскільки вони піддалися спокусі заробити грошей для своїх сімей», — додає Джефрі Лабовіц.

Ліки від рабства — робота i зарплата

      Як кардинально «вилікувати» ситуацію? Глава МВС переконаний, що головний «препарат» один — достатня кількість оплачуваних робочих місць, адже людина не потрапить до пастки рабства, коли вона непогано заробляє на рідній землі.

      За даними Міжнародної організації з міграції, здебільшого українці зникають у країнах-сусідах — Росії, Туреччині та Польщі.

      Через безгрошів'я  швидкими темпами поширюється не лише сексуальне, а й трудове рабство. У 2006 році, за статистикою МОМ, на кожні два факти сексуальної експлуатації українців припадає один — трудової. В тенета работоргівців потрапляє дедалі більше чоловіків (у 2006 році один чоловік — на трьох жертв-жінок), тож правоохоронці вже «в порядку речей» визволяють українців із рабства десь на лісопереробці у Приморському краї РФ, із пасовиськ у Середній Азії чи з рибальських промислових суден в якомусь із океанів.

      Зрушення є. Міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко каже, що на сьогодні дуже велика кількість людей, постраждалих від работоргівлі, звертається  по допомогу до державних органів України. Люди почали більше довіряти державі, повірили, що їм справді допоможуть, тоді як раніше кількість таких людей була незначною. За даними міністра, необхідну допомогу вже отримали майже дві з половиною тисячі осіб, яких свого часу продали в сексуальне та робітницьке рабство.

На оптимістичній ноті

      ...На спілкування з пресою поза церемонією нагородження міністр Павленко сильно запізнився. «Вибачте, у мене була жвава дискусія з королевою Швеції», — повідомив він. «Із королевою? Але я вже сказав журналістам, що затримка через принцесу», — «підколов» колегу міністр Луценко. «МВС, як завжди, добре поінформовано», — не розгубився з відповіддю Павленко.

      Жарти жартами, але за останній рік в України покращився ще й міжнародний рейтинг щодо боротьби з торгівлею людьми. Усі присутні на церемонії казали, що це лише початок.

ДОВІДКА «УМ»

Небайдужий «доктор МОМ»

      Міжнародна організація з міграції (МОМ) — провідна структура, яка спрямовує свої зусилля на сприяння оперативному реагуванню на нагальні міграційні проблеми та стимулює досягнення справжньої поваги до людської гідності мігрантів. МОМ була створена у 1951 році як міжурядова організація для розселення переміщених осіб, біженців та мігрантів у Європі. У процесі свого розвитку МОМ почала охоплювати інші напрями діяльності у сфері управління міграційними процесами в усьому світі. МОМ підтримує тісні робочі стосунки з установами та агенціями системи ООН, з широким колом міжнародних та неурядових організацій.

      Представництво МОМ в Україні почало працювати в Києві у 1996 році, коли наша країна отримала статус країни-спостерігача Міжнародної організації з міграції. У 2002 році Верховна Рада ратифікувала угоду про членство України у МОМ.

      Нині до складу МОМ входять 138 країн-членів та країн-спостерігачів.