Марiя Куликова.
Новий серіал на каналі «1+1» — «Сестри по крові» — розпочався зі свята презентації. За сюжетом головна героїня — Домініка Нікітіна — відкривала свій черговий супермаркет «Ніка». У ролі супермаркета «знявся» один зі столичних мегасторів, а от Домініку втілювала в життя популярна після серіалу «Дві долі» акторка Марія Куликова. З нею ми й поспілкувалися.
— Яким чином ви опинилися в серіалі «Сестри по крові»?
— Мене покликали на проби. Але спершу я зустрілася із продюсерами. Думаю, вже тоді мою долю в цьому фільмі було вирішено. Вони розповіли мені сюжет, а я, визнаю, дуже люблю жіночі історії. Сама обожнюю дивитися фільми з жінками в головних ролях. У «Сестрах» їх аж три...
— Хіба? Скрізь пишуть про двох!
— Не хвилюйтеся — там з'явиться ще одна. Але це ціла історія, протягом якої всі характери наших героїнь кардинально змінюються. Через певний час усе стає з ніг на голову. А ще, скажу вам, для мене велику роль зіграв той чинник, що «Сестри» знімаються в Києві. Я дуже люблю це місто.
— Хіба вас ніщо не тримає в Москві?
— Звичайно, тримає. Мій чоловік, але він буде приїжджати. Він сам чудово розуміє ситуацію.
— А хто у нас чоловік?
— Теж актор. Денис Матросов, який у «Новому російському романсі» грав мого чоловіка.
— На зйомках цього фільму ви і познайомилися?
— Ні, ми познайомилися на зйомках «Двох доль» п'ять років тому.
— Кого зручніше грати — позитивного персонажа чи навпаки?
— Важко і те, й інше. Найліпше грати гарну людину зі складним характером, яка не чинить відвертої підлості. Однак зараз на серіалах кожен ліпить свою роль сам. Ми, актори, кажемо так: «Я — адвокат своєї ролі і героя свого захищу».
— Як реагують на це самі режисери?
— На відверту дурість — жорстко, а кмітливі ідеї приймаються. Адже всі працюють в одній команді і прагнуть класного результату.
— Актори серіалів скаржаться, що самі переписують репліки своїх персонажів, бо ніхто з них у сценаріях не говорить, як нормальна людина.
— Буває і таке. Але ж бідні сценаристи пишуть такі обсяги, що просто втрачають зв'язок із реальністю. Вони просто не встигають доопрацювати діалоги.
— Кажуть, різниця між повнометражним фільмом та серіалом у тому, що в кінопроекті актор може цілком перевтілюватися, а в серіалах здебільшого грає «себе в запропонованих обставинах».
— Так воно і є. Ми не далеко відходимо від власного «я». Саме тому в подібні серіали акторів затверджують перш за все за зовнішніми даними, за амплуа, за психофізикою. Цим і вирізняється «мило» — тут грають типажі.
— У великому кіно у вас були пропозиції? Великі, серйозні ролі?
— На жаль, «повний метр» у мене поки що один. Весь час є бажання заробляти гроші. Я кажу це відверто, без лицемірства. Адже тривалий проект — це насамперед стабільна зарплатня.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
