Мрія кожного студента — диплом і магістерська мантія. (Фото Укрінформ.)
Вища освіта нині в моді. Кожен випускник мріє стати студентом, та ще й бажано престижного державного навчального закладу. Проте подолати вступні випробування вдається не всім, адже готувати до них повинна школа, яка, на жаль, далеко не завжди забезпечує випускників відповідним рівнем підготовки. Щоб ліквідувати «білі плями» з екзаменаційних предметів, старшокласникам доводиться працювати без вихідних і канікул, вчитися самостійно і з репетиторами — все заради майбутнього студентського квитка. Починати підготовку до вступу до найпрестижніх ВНЗ столиці краще вже з 11 класу, а як це робити і до кого звертатися по допомогу, підкажуть корисні поради від «УМ».
По-перше, перед тим як бігти на дорогі курси до найпрестижнішого вузу, гнатися за репетиторами, які вимагають і обіцяють багато, слід визначитися з професією, яку ваша дитина обрала самостійно або з вашою ненав'язливою допомогою. При цьому не забувайте: чим популярніший фах обираєте, тим важче буде потім знайти роботу, тому більше зважайте на природні нахили дитини, аніж на переповнений правниками і фінансистами ринок праці.
Коли зі спеціалізацією визначилися, шукатимемо вуз, який готує найкращих спеціалістів із обраного напряму. На прикладі столичних «вишів» це виглядатиме приблизно так: юні «патони» і «менделєєви» йдуть у КПІ, гуманітарії — в Національний університет імені Тараса Шевченка або у Києво-Могилянську академію, а економісти та фінансисти — у Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Зазвичай абітурієнти, щоб підстрахуватися, вступають одночасно у кілька університетів, тому список потенційних альма-матер варто окреслити ще на початку випускного класу, заздалегідь перевіривши, чи не збігаються вступні іспити у часі.
Припустимо, ви обрали три варіанти ВНЗ. Оскільки кожен університет має власну систему вступних випробувань, ви не зможете одночасно готуватися за трьома різними програмами. Отже, єдиний вихід — обрати «мету №1», а до решти готуватися у вільний час, на велику кількість якого, до речі, не розраховуйте.
Коли пріоритети розставлені, починаємо готуватися до вступу. Знову перед нами три варіанти: вчитися самостійно, відвідувати підготовчі курси або наймати репетитора — що кому по кишені. Варіант «сам собі репетитор» коштуватиме стільки, скільки підручників ви придбаєте для самостійного опрацювання. Він підходить для учнів, які мають грунтовну середню освіту, а також для тих, кому не пощастило вступити до ВНЗ із першого разу і довелося йти працювати на повний робочий день. Для тих, хто дуже хвилюється за майбутні іспити і прагне якомога раніше виявити прогалини у своїх знаннях, скажімо, Києво-Могилянська академія пропонує відчути атмосферу вступного іспиту на пробному тестуванні, результати якого оголошують у день проведення (щосуботи або неділі).
На жаль, у наш час сільські, а навіть і звичайні київські школи не можуть похвалитися тим, що їхні випускники вступають без підготовчих курсів і репетиторів — така вже наша середня (або краще, посередня) шкільна освіта. Виходить, що самопідготовка є швидше винятком, ніж правилом, а репетитори працюють для найзаможніших, тож більшість традиційно обирає підготовчі курси, які різняться за своєю формою і вартістю.
Заняття починаються орієнтовно з 11 вересня (принаймні так у Київському нацiональному університеті і Могилянці) або з 1 жовтня (як у КПІ), проводяться один чи кілька разів на тиждень з 16.00 або з 17.00 і тривають одну пару. Вартість підготовки коштує приблизно від 450 до 800 гривень за один предмет. Зверніть увагу, що в КНУ пропонують курси з трьох екзаменаційних дисциплін із кожної спеціальності, Політехнічний пропонує курси в основному з фізики і математики, а вступні тести КМА складаються аж із семи предметів, тому більшість відвідує не всі, а лише свої профільні дисципліни.
КНЕУ готує абітурієнтів одразу з трьох предметів, вартість 8-місячного курсу становить 960 грн., з вивченням іноземної мови — 1200 грн., а з математикою — 1380 грн. Подальше зростання ціни залежить від рівня англійської, який ви обираєте, максимальна вартість становить більше 2 тис. грн. При цьому жодних пільг при вступі абітурієнти КНЕУ не отримують, вони здають іспити разом з усіма влітку.
Курси вихідного дня
Якщо ви не маєте часу відвідувати заняття протягом тижня або живете не у Києві, обирайте курси вихідного дня: у деяких ВНЗ це субота, в Могилянці — неділя. Варіант недільних студій зручний, насамперед для абітурієнтів із передмістя або взагалі з інших міст. Вартість курсів вихідного дня така ж, як і вечірніх.
Ті, хто мріє навчатися у київській «Політехніці», можуть почати відвідувати курси з 10 класу, особливо цією можливістю варто скористатися учням, школи яких не спеціалізуються на вивченні природничих дисциплін. По закінченнi курсів слухачі складають випускні іспити, які нічим не відрізняються від справжніх вступних екзаменів улітку і дають шанс вступити до КПІ до початку загальних вступних випробувань. Таких пільг не мають слухачі вечірніх курсів у НаУКМА. Якщо ви стали студентом уже у травні, зарахуйте ваші екзаменаційні оцінки у школі, щоб мати на кілька випускних іспитів менше.
Для учнів, які після 11 класу не змогли вступити до ВНЗ, є можливість записатися на підготовчі курси денної форми навчання. Слухачам надається гуртожиток, вони мають 5-денний робочий тиждень, вчать дисципліни, які складатимуть при вступі, і регулярно пишуть контрольні роботи. Навчання розпочинається із середини осені, а в Київському національному університеті 1 вересня заняття вже розпочалися. Коштуватиме така «школа у вузі» від 5 тисяч гривень до 7,5 тисячі — у залежності від університету. Після закінчення денних студій абітурієнти Київського університету, які вступають на біологічний, географічний, геологічний, кібернетики, механіко-математичний, радіофізичний, фізичний та хімічний факультети, одразу стають студентами, якщо вони успішно склали випускні іспити на курсах. Денні підготовчі курси КНЕУ тривають 8 місяців, коштують 1950 грн., проте пільг при вступі не забезпечують. У «Могилянці» мають шанс стати студентами до 25 відсотків найкращих слухачів денного відділення, у КПІ денних підготовчих курсів узагалі немає. У кожному випадку на денні курси приймають тільки громадян України з повною середньою освітою, тобто з атестатом.
Вступникам, які живуть далеко від обраного навчального закладу, варто обрати заочну форму підготовки. Навчання розпочинається орієнтовно з листопада, його вартість приблизно 3,5 тисячі гривень. Могилянський варіант заочних курсів — 8 місяців студій із чотирма сесіями по одному тижню. У Національному університеті імені Тараса Шевченка заочних курсів немає, у КМА лише два найкращих «заочники» стануть студентами, а в КПІ заочно можна вчитися лише у школі, яка уклала угоду з цим університетом і готує учнів за його програмами, у цьому випадку випускні іспити є вступними до КПІ.
Перед самими іспитами кожен ВНЗ пропонує курси інтенсивної підготовки: тобто два тижні навчання з екзаменаційних предметів без вихідних. В університеті ім. Шевченка підготовчий екстерн розпочинається 26 червня, у КМА — за два тижні до вступного тестування. Слухачам літнього лекторію зазвичай надається гуртожиток, про який потрібно подбати заздалегідь. Однак майте на увазі, що за два тижні вивчити щось нове неможливо, учні тільки пригадують те, що вони вивчили у школі, а також розглядають «цікаві» завдання, на яких «засипаються» непосвячені абітурієнти.
Наймаємо репетитора
Ще одна порада для тих, кому доведеться складати не вступний тест, а традиційний письмовий і особливо усний іспит. Викладач, який працює або колись працював у приймальній комісії, може дуже швидко «підтягнути» учня там, де інших, зазвичай, безцеремонно «валять». Оскільки один приватний урок коштує в середньому 10-20 доларів (академічна година — від 5 доларів), займатися з репетитором протягом цілого року може дозволити собі не кожен. Якщо ви належите до останніх, доведеться піти на хитрість: з вересня відвідувати підготовчі курси, а до репетитора звернутися за кілька місяців або за півроку до екзаменів. У хороших викладачів робочий графік завжди перевантажений, тому чим раніше «зарезервуєте» собі місце, тим краще. На превеликий жаль, часом серед викладачів трапляються дуже непорядні люди. Бувають випадки, коли репетитор бере 25 доларів за урок, при цьому займається одночасно з двома або трьома учнями; на початку пари дає завдання, а сам іде пити каву. Така псевдопідготовка або, по-іншому, прихований хабар не принесе вашій дитині жодної користі, адже перед вступними іспитами всіх членів приймальної комісії налякають так, що вони відмовляться від усіх своїх обіцянок, аби лише не втратити роботу і не заплямувати «честь мундира».
Як не крути, який спосіб підготовки не обирай, однаково виходить дорого. Така вже у нас склалася погана традиція заробляти гроші через курси і репетиторство. В усьому світі учні надсилають свої атестаційні оцінки Інтернетом, а викладачі університету вирішують, чи відповідає освітній рівень абітурієнта їхнім вимогам, і відправляють відповідь електронною поштою. Щоправда, запровадження зовнішнього тестування — це перший крок до подолання хабарництва у приймальних комісіях та забезпечення рівних можливостей вступу всім абітурієнтам.
Найдешевше підготовка до іспитів обійдеться переможцям різноманітних олімпіад і конкурсів. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 71 від 1 лютого 2006 р «Про затвердження умов прийому до вищих навчальних закладів України», пільги при вступі надаються учням, які досягли особливих успіхів у навчанні. Якщо абітурієнт закінчив школу із золотою медаллю, варто йому перший іспит скласти на «5» і він вже студент; похвальна грамота «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» та диплом вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації з відзнакою також полегшують вступ. Учням випускних класів найкраще брати участь в олімпіадах, творчих та наукових конкурсах, адже призери ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, переможці конкурсів Малої академії наук (МАН), а також призери ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності учнів професійно-технічних навчальних закладів теж користуються пільгами серед абітурієнтів.
Окрім всеукраїнських олімпіад, університети інколи самостійно організовують творчі конкурси, відбираючи собі найбільш талановиту молодь. Зазвичай такі конкурси проводяться за підтримки потужних українських або міжнародних організацій, які формують призовий фонд, відправляють переможців стажуватися за кордон, нагороджують комп'ютерами тощо. Конкурси проводять весною, до початку випускних іспитів у школі, що забезпечує додатковим шансом стати студентом до отримання атестату. Відслідковувати такі університетські заходи необхідно самому, час від часу вводячи у віконце пошукової системи Інтернет слово «конкурси». Або ж регулярно стежити за телебаченням і пресою.
За повідомленням інтернет-сторінки Національного аграрного університету (НАУ), конкурси з окремих предметів він проводить щорічно з 1 листопада до 31 березня. Конкурс проводиться у два етапи: спершу учасники виконують завдання самостійно і надсилають їх до університету, а вже переможців першого етапу запрошують на ІІ тур до НАУ (за поштові послуги учасники повинні попередньо сплатити). До того ж, згідно з постановою Кабміну від 29.06.99 № 1159 «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» (зі змінами міністерства), квота прийому сільської молоді до вищих навчальних закладів становить 25 відсотків, для педагогічних «вишів» та вузів залізничного транспорту — 50 відсотків, для сільськогосподарських — 75 із кожного напряму підготовки. До пільгової категорії, безумовно, належать діти-чорнобильці та діти із соціально незахищених прошарків населення.
1) документ про середню освіту — атестат і додаток до атестату (оригінал);
2) медична довідка за формою 086-у;
3) 8 фотокарток розміром 3х4 см;
4) паспорт або свідоцтво про народження для осіб, які за віком не мають паспорта;
5) військовий білет або посвідчення про приписку до призовної дільниці;
6) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду (у НаУКМА);
7) заява на ім'я ректора університету (зазвичай складається на місці).
Усі документи бажано мати в оригіналі та у кількох копіях.
Національний університет ім.Т. Шевченка — 8 (044) 239-31-08; 8 (044) 239-32-63
Національний університет «Києво-Могилянська академія» — 8 (044) 425-42-61
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» — 8 (044) 454-96-45; 8 (044) 454-96-46
Київський національний медичний університет ім. Богомольця — 8(044) 454-49-83
Київський національний торговельно-економічний університет — 8 (044) 518-70-55
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
