Пишіть листи будь-яким почерком

05.12.2003
Пишіть листи будь-яким почерком

      З по­я­вою ін­тер­не­ту епіс­то­ляр­ний жанр як та­кий  по­ти­хень­ку, але впев­не­но, по­чав зда­ва­ти свої по­зи­ції. Тен­ден­ція ду­же на­віть зро­зу­мі­ла — на­ві­що мо­ро­чи­ти­ся з кон­вер­та­ми, па­пе­ром, по­шу­ка­ми пош­то­вої скринь­ки, як­що «ми­ло» на­ба­га­то опе­ра­тив­ні­ше, та й проб­лем мен­ше. До сло­ва, тех­ніч­ний прог­рес уп­ли­нув і на на­ші з ва­ми, ша­нов­ні ля-ля-фа­ни, сто­сун­ки — ко­рес­пон­ден­ції  від вас над­хо­дить на­ба­га­то мен­ше, ніж, нап­рик­лад, па­ру ро­ків то­му. І це та­ки сум­но... Але є ще лю­ди, що ці­ну­ють енер­ге­ти­ку лис­та, на­пи­са­но­го влас­но­руч. Се­ред них — на­ші дав­ні при­я­те­лі, уч­ні 3-Д кла­су шко­ли № 12 міс­та Ір­пінь. «Хо­че­мо зро­би­ти за­мов­лен­ня у руб­ри­ку «Ля-ля-фа», — пи­шуть во­ни. — Нас ці­кав­лять но­ви­ни про Алі­ну Гро­су... Пе­ре­дай­те та­кож їй на­шо­го лис­та, во­на теж третьо­к­лас­ни­ця, як і ми. Нам ду­же по­до­ба­єть­ся її піс­ня «Ло­доч­ка». На­тяк, як ка­жуть, зро­зу­мі­лий — сло­ва піс­ні «Ло­доч­ка» ми дру­ку­є­мо і для третьо­к­лас­ни­ків з Ір­пе­ня, і для всіх ін­ших ша­ну­валь­ни­ків твор­чос­ті Алі­ни Гро­су. (Про кліп «Ло­доч­ка» «Ля-ля-фа» роз­по­ві­да­ла в од­но­му з по­пе­ред­ніх но­ме­рів).

      Лис­та та­кож Алі­ні пе­ре­да­мо обов'яз­ко­во. І зак­ли­ка­є­мо не за­бу­ва­ти про іс­ну­ван­ня та­ко­го ви­ду зв'яз­ку, як лис­ту­ван­ня. Пи­шіть, ми че­ка­ти­ме­мо з не­тер­пін­ням. А всім ба­жа­ю­чим на­пи­са­ти Алі­ні Гро­су, по­да­є­мо ад­ре­су ма­лень­кої і ду­же та­ла­но­ви­тої спі­вач­ки: 04211, Ки­їв, або­нен­т­сь­ка скринь­ка 144.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>