Індійський відлам

      Багатостраждальний Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд усе ніяк не знайде свого господаря. «УМ» уже неодноразово писала про перипетії навколо цього найбільшого довгобуду країни, який потребує ще понад 800 млн. доларів капіталовкладень. Право власності на цього монстра перейшло до України, хоча існує заборгованість перед сусідами-інвесторами — Румунією та Словаччиною.

      Нещодавно призначений глава Кіровоградської облдержадміністрації Вадим Черниш в інтерв'ю сайту «Главред» так змалював нинішній стан справ на КГЗКОРі: «На підтримку цього підприємства виділяється лише п'ять мільйонів гривень на рік, хоча потрібно в кілька разів більше. Там люди не одержують зарплату, фахівці їдуть звідти. Більше того, до комбінату прив'язана вся комунальна інфраструктура міста Долинська: водопостачання і каналізація, електро-, теплопостачання... Поки буде вирішуватися питання, що робити з комбінатом, нам потрібно забезпечити фінансування, щоб не розтягли майно, яке там є, не порізали на брухт і не продали, адже людям потрібно за щось жити. І якщо буде прийнято рішення про приватизацію КГЗКОРу при відкритому продажу і у випадку створення тут спільного підприємства, необхідно буде закласти певну кількість коштів для регіонального бюджету, тому що для тих, хто працюватиме на комбінаті, потрібні і лікарні, і садки, й інше. Ця інфраструктура повинна лягати на власника, а не на місцеву владу...»

      Визначенням цього власника предметно займається вже третій український уряд: перші рішення приймав Кабмін Юлії Тимошенко у серпні 2005-го, продовжував розгляд питання й упритул наблизився уряд Юрія Єханурова, а крапку в цій історії належить поставити вже Кабміну Віктора Януковича-«другого». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 451-р від 2 серпня, уряд вирішив створити на базі Криворізького ГЗК окислених руд спільне підприємство у формі ВАТ із державним пакетом акцій не менш як 50 відсотків + 1 акція. А наприкінці серпня з'явилася ясність і в питанні, кого, зрештою, обирає держава для добудови гірничозбагачувального монстра. Заступник голови Фонду держмайна України Дмитро Парфененко повідомив в інтерв'ю агентству «Інтерфакс», що ФДМ отримав офіційний лист від Мінпромполітики, в якому зазначено: міністерство після проведення переговорів з усіма потенційними учасниками проекту підтримує попередні висновки урядової комісії і вважає, що СП потрібно створювати саме з консорціумом вітчизняної «Смарт-груп» Вадима Новинського й та російським «Металоінвестом» Алішера Усманова.

      Нагадаємо, що основними суперниками в боротьбі за КГЗКОР є консорціум Новинського й Усманова, з одного боку, та «Міттал стіл» індійського мільярдера Лакшмі Міттала — з іншого. Індус наполягає на проведенні конкурсу щодо здобуття Долинської й бажає виграти його так само, як свого часу виграв аукціон із продажу «Криворіжсталі». Проте, як заявив минулого тижня заступник голови ФДМ Парфененко, чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б вимагала проводити конкурсний відбір недержавного засновника на етапі створення СП.

      Отже, каже пан Парфененко, після низки нарад «на сьогодні Фонд держмайна України разом з іншими зацікавленими органами виконавчої влади почав практичну реалізацію розпорядження Кабінету Міністрів про добудову Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд». Координацією проекту займатиметься міжвідомча робоча група на рівні керівників органів виконавчої влади або їхніх заступників. Згідно з декретом Кабміну про управління об'єктами загальнодержавної власності, галузеві міністерства дають ФДМ згоду на створення спільних підприємств, куди передається державне майно. У даному випадку держпідприємство, на балансі якого є все майно КГЗКОРу, перебуває у підпорядкуванні Міністерства промислової політики. Тож позиція Мінпрому тут визначальна: СП слід створювати саме зі «Смарт-груп» та «Металоінвестом». «За наявності такої однозначної позиції Мінпромполітики питання про те, з ким потрібно спільне підприємство, має бути зняте з розгляду», — підкреслив заступник голови Фонду держмайна.

      Дмитро Парфененко нагадав, що раніше, на етапі підготовки остаточного рішення стосовно КГЗКОРу, розпорядженням Кабміну було створено міжвідомчу урядову комісію, котра мала оцінити пропозиції двох зацікавлених фірм і дати висновок, яке з запропонованих техніко-економічних обгрунтувань є більш прийнятним. Урядова комісія, як уже згадувалося, обрала спільну «Металоінвесту»—«Смарт-груп». Після цього з'явилося ще кілька зацікавлених осіб, і уряд дав Мінпрому завдання провести з усіма зустрічі та за результатами переговорів прийти до остаточного висновку. У підсумку, повідомив високопоставлений співбесідник «Інтерфаксу», тепер на щотижневі наради у ФДМ запрошують винятково представників «Смарт-груп» та «Металоінвесту», «щоб у ході прямої дискусії ще більше деталізувати їхні підходи на етапі створення СП».

      Сподіваючись повернути ситуацію на свою користь, сторона Міттала оголосила про свій намір вимагати від уряду проведення відкритого конкурсу, а серед мінусів проекту українсько-російського консорціуму назвала відсутність будь-яких домовленостей із Румунією і Словаччиною як давніми кредиторами КГЗКОРу. У свою чергу, заступник голови Фонду держмайна, говорячи про принципи вирішення проблеми щодо погашення внесків румунів і словаків в українське будівництво, відзначив: Україна віддає перевагу підходу, який грунтується на оптимізації компенсацій колишнім братам по соцтабору. «Підхід «Металоінвесту» і «Смарт-груп» базується саме на цьому принципі — максимально реструктуризувати та оптимізувати виплати заборгованості країнам-учасницям будівництва. Інші ж пропозиції спиралися на діаметрально протилежні підходи», — підкреслив заступник голови Фонду держмайна. За його словами, переговорний процес із Румунією та Словаччиною має вестися від імені держави Україна і тут «першою скрипкою» повинне виступати Міністерство закордонних справ.