Історія ця почалася понад два роки тому, коли мама маленької Ганнусі Позднякової виявила, що дівчинка народилася з фізичним обмеженням — вона не чує. Відтак почалися нескінченні ходіння по лікарях спочатку в обласному центрі, потім — у Києві. Ретельне обстеження у профільному столичному інституті принесло ще одну тривожну несподіванку: особливості патології у недалекому майбутньому не дозволять дівчинці користуватися слуховим апаратом, тому вона потребує хірургічної операції зі слухопротезування вартістю 110 тисяч гривень. Позднякових поставили на чергу аж наприкінці другої сотні пацієнтів, яких мали оперувати за бюджетний кошт. Чекати довелось би дуже довго, а обставини жорстко вимагали іншого: кохлеарну імплантацію (так по-науковому називають вживлення «електронного вушка») найкраще робити дітям до трирічного віку, далі її ефективність різко падає.
І тоді мама Ганнусі, не маючи ні грошей, ні зв'язків (вона працює вчителькою хімії в одній із міських шкіл), почала оббивати пороги народних депутатів, бізнесменів та інших впливових людей iз проханням допомогти. Їй співчували, але розкошелюватись не поспішали. Зі своєю бідою жінка прийшла на прийом і до нещодавно обраного міського голови Вінниці Володимира Гройсмана. Той вислухав і коротко відповів: «Я вам допоможу».
Буквально на другий день за його вказівкою міськвиконком відкрив у банку цільовий рахунок, а до місцевих підприємців надійшли звернення з проханням допомогти дівчинці. Знадобилося близько двох місяців, поки буквально з миру по нитці була зібрана необхідна сума (загалом гроші перерахували вісімнадцять комерційних структур). Весь цей час сім'єю опікувалося керівництво міського управління охорони здоров'я.
Не вдаючись у тонкощі бюджетного законодавства, зазначимо, що для подальшого руху коштів їх необхідно було «легалізувати» рішенням сесії міської ради. З цим також не стали зволікати, оскільки дорогий кожен день. Міський голова підписав розпорядження про скликання позачергової сесії. На порядок денний винесли одне питання — допомога Ганнусі Поздняковій. Як і очікувалось, за проект рішення всі депутати проголосували одностайно.
Тепер справа за столичними хірургами.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
