Село без ескулапа

      Досить невтішні статистичні дані озвучила днями заступник начальника управління охорони здоров'я Запорізької ОДА Наталя Мотовиця. Усі вони сконцентровані в регресивній характеристиці демографічних процесів: смертність у регіоні вдвічі перевищує народжуваність, нестримно ростуть показники дитячої смертності (за ними Запоріжжя — один iз лідерів по Україні), зростає відсоток померлих від злоякісних пухлин, захворювань органів кровообігу, а також від отруєнь і травм.

      За інформацією прес-служби облдержадміністрації, на Запоріжжі зросла захворюваність на кір (у 74 рази!) і туберкульоз (особливо у селах Кам'янки-Дніпровського, Михайлівського і Вільнянського районів). Водночас у Новомиколаївському, Мелітопольському і Розівському районах флюорографічними оглядами не охоплено навіть третини населення. Негативно позначається на стані здоров'я людей і «робота» великих сміттєзвалищ, левова частка яких не є санкціонованими. Зі 120 стихійних джерел санепідемічної небезпеки, які існують у регіоні, найбільше досі не ліквідованих сміттєзвалищ залишається на території Запорізького, Вільнянського, Оріхівського, Пологівського і Якимівського районів. Зрозуміло, що запоріжці, які за таких умов не можуть похвалитися богатирським здоров'ям, потребують особливої уваги з боку медпрацівників, і передусім у сільській місцевості. А сільська медицина на Запоріжжі сьогодні перебуває в патовій ситуації. І сказати, що вона фінансується за так званим залишковим принципом — означає нічого не сказати...

      У першому півріччі цього року 148 фельдшерсько-акушерських пунктів області (ФАП) не одержали для своєї роботи, а значить, і для збереження здоров'я селян, жодної(!) копійки! Два десятки сільських лікарень та амбулаторій «ощасливлені» державною гривнею на 1-4 відсотки від мінімальної потреби! Селяни де-факто залишилися наодинці зі своїми болячками: дефіцит медпрацівників на сьогодні становить уже 575 штатних одиниць, жодного медпрацівника немає у чотирьох ФАПах, у семи амбулаторіях вакантні всі лікарські посади, ще у дванадцяти фахівці працюють за сумісництвом... І якщо у містах бідкаються з приводу старіння кадрів (молоді й перспективні не дуже квапляться приходити на зміну пенсіонерам), то в селах раді будь-якому «ескулапу». Зважаючи на мізерну платню і скасування «медичних» пільг, традиційну відсутність житла і побутових зручностей для медпрацівників (38 сільських ФАПів узагалі обігріваються електрокамінами — і то лише доки енергетики всерйоз не візьмуться за рубильник), кадровий дефіцит на селі не скоро стане згадкою.

      Якщо держава не переінакшить свою політику у галузі охорони здоров'я «маленьких українців», то міграція «білих халатів» призведе до закриття всіх сільських амбулаторій і ФАПів.