Людомор цяцькований
Деякі переконання наших бабусь та дідусів (скажімо, про те, що отруйними є гриби, які ростуть біля зміїних гнізд або ж іржавого заліза) давно уже належать до царини казок, але деякі «безпомилкові» методики з дивовижною стійкістю протрималися до наших днів. Наприклад, існує думка, що дикі тварини і равлики-павлики не торкаються до отруйних грибів. Або ж, подейкують, найкращий спосіб переконатися в безпечності грибів — кинути в окріп, де вони варяться, цибулину або срібну ложку. Якщо цибуля й ложка почорніють, значить, у каструлі «плаває» бодай один отруйний гриб, якщо «індикатори» збережуть свій колір — усе в повному порядку. Але ж насправді все це байки! Будь-хто з нас може переконатися в тому, що смертельно отруйну бліду поганку гризуть і равлики, і кролики, а в процесі приготування від неї не темнішає ані срібна ложка, ні цибулина! А от від червоноголівця і підберезника (найкращих наших грибів!) ложка відразу змінює колір! Тому працівники українського МОЗ стверджують, що ці способи розпізнавання небезпечних грибів приносять людям більше шкоди, ніж користі...