Чекайте черг у жовтні

      Про те, що слід кардинально реформувати житлово-комунальне господарство країни, говорять особливо голосно впродовж останніх двох років. Зокрема на початку 2006-го, під час Всеукраїнської наради з питань реформування ЖКГ, Президент Віктор Ющенко зауважив: «Косметичне лікування вже не допоможе». Хоча він тоді ж наголосив, що протягом нинiшнього року державі необхідно «виграти» цю реформу, місяць по тому тодішній Прем'єр-міністр Юрій Єхануров висловив думку, що до парламентських виборів розпочинати реформу житлово-комунального господарства недоцільно. Після появи у владних кабінетах нових, «регіональних», господарів про житлово-комунальну реформу знову заговорили...

«Страусина» політика

      Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир Рибак повідомив, що створить підрозділ, який буде цілеспрямовано займатися реформуванням житлово-комунального господарства. Тим паче що існує відповідна загальнодержавна програма, прийнята у вигляді закону. Проте для проведення реформи уряду потрібна стабільність. Однак якраз після парламентських виборів цінова крива на енергоносії для населення різко пішла вгору. З 1травня цього року в Україні на 25 відсотків було підвищено тарифи на електроенергію та природний газ для населення. З 1 липня для цієї категорії споживачів підвищили ціну на природний газ ще на 85 відсотків. Після домовленості з «Газпромом» про незмінність ціни на «блакитне паливо» Віктор Янукович повідомив, що ціна природного газу 414 гривень за тисячу кубометрів для населення до кінця року підвищуватися не буде.

      А тим часом, нагадаємо, Господарський суд міста Києва задовольнив позовну заяву Федерації профспілок України (ФПУ). Позивач оскаржував рішення органів виконавчої влади, якими без погодження з профспілками, як це визначено законодавством та генеральною угодою, було підвищено тарифи й ціни на електроенергію та газ. І суд задовольнив цей позов, що означає: починаючи з 17 серпня і до остаточного вирішення спору по суті видана постанова НКРЕ не діє. Про дальший перебіг подій дізнаємося 6 вересня — на цей день призначено попереднє судове засідання з «тарифного» питання.

      Водночас фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства почав різко погіршуватися. Підприємства галузі отримали збитки на 25 відсотків більші, ніж у 2004 році. Найбільші обсяги збитків — у комунальній теплоенергетиці та водопровідно-каналізаційному господарстві. Отже, стало зрозуміло: необхідно запровадити чесну тарифну політику. Однак сьогодні, коли тарифи затверджує міська влада, це зробити неможливо, вважає екс-міністр будівництва, архітектури і ЖКГ Павло Качур. На його думку, цьому заважають... вибори, які у нас або починаються, або закінчуються, і, як наслідок, ми ніби не можемо реагувати на тарифну політику. «Міський голова, який обирається, депутати, які обираються, ховають голову в пісок, ніби цієї проблеми не існує», — наголосив екс-міністр. Він пропонував створити в галузі незалежні регуляторні органи, які встановлюватимуть тарифи і не піддаватимуться політичному впливу.

      Ці добрі побажання швидко призабули, коли Мінпаливенерго рішуче почало «відрізати світло» міським водоканалам за борги. Як наслідок, у низці регіонів місцеві органи влади підвищили тарифи на послуги ЖКГ. Скажімо, у Севастополі планується вдвічі підвищити тарифи на квартплату і зробити їх диференційованими, — відповідні документи про нові тарифи має розглянути міськрада на сесії12 вересня. Тоді ж мають намір затвердити показники кількості й якості послуг з утримання і експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій. Окремими рішеннями міськрада вже затвердила нові тарифи на тепло і гаряче водопостачання, холодну воду і каналізацію. Крім того, міська держадміністрація і міськрада розробили схему реконструкції теплозабезпечення міста. Утім кошторис такої реконструкції становитиме близько 300 мільйонів гривень, а сьогодні на це є лише 20 мільйонів.

      В інших регіональних керівників немає ні подібної рішучості, ні сподівань на фінансування подібних проектів. Тому тарифів тут не підвищують. У відповідь комунальники пікетують місцеві органи влади. Так, скажімо, це було в Полтаві, де працівники водоканалу і теплоенерго вимагали підвищення тарифів. Зокрема, пікетувальники від «Полтававодоканалу» стверджували, що їхнє підприємство перебуває на межі банкрутства. А от у Ковелі Волинської області на погашення заборгованості за комунальні послуги населенню видаватимуть кредити під 17 відсотків річних, як заявив голова райдержадміністрації Володимир Грищук. Хоча боржників, звичайно, легше рахувати не поодинці, а відразу у вигляді підприємств-претендентів на банкрутство. Скажімо, глава уряду Віктор Янукович відразу заявив, що цього разу не буде ніякої реструктуризації боргів і зазначив, що не виключає можливості розробки механізму кредитування підприємств ЖКГ для погашення боргів за газ.

      Більшість міських чиновників укотре кинулися гасити пожежу замість впровадження реформ. У цьому сенсі менеджмент ЖКГ нічим не відрізняється від того, яким він був десять—п'ятнадцять років тому. Згадаємо уряди Кучми, Лазаренка, Пустовойтенка, Кінаха... Але ж уряд Юрія Єханурова планував не тільки покриття витрат галузі за рахунок власників квартир, а й відмову в 2007 році від від перехресного субсидування в економіці. Нагадаємо, досі у вітчизняному енергосекторі діє система перехресного субсидування, коли тарифи для промислових підприємств збільшуються, а для населення вони залишаються незмінними. Це, у свою чергу, зводить конкурентоздатність української продукції «на рівень каналізації». Недарма ж один із британських експертів днями зазначив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що не знає бруднішої і енергозатратнішої економіки, ніж та, яка є в Україні. Так от, якщо не вжити відповідних заходів, то матимемо постійне зростання цін на товари й послуги. Скажімо, від реалізації газу населенню НАК «Нафтогаз України» щорічно недоотримувала понад два мільярди гривень, а збитки від газопостачання бюджетних організацій і підприємств теплокомуненерго становили близько чотирьох мільярдів гривень на рік. Така економіка, і справді, приречена на згоряння.

ЖЕКи беруть на абордаж

      Словом, історія стара, як світ: аби наші ЖЕКи вижили, їм потрібні інвестиції. Це допомогло б житлово-комунальному господарству вийти на якісно новий рівень менеджменту і позбутися збитковості. Тим паче що в інших країнах ця галузь є прибутковою. Для тих, хто не вірить у це, наведемо кілька фактів щодо фінансової діяльності ЖКГ. Насправді в цій вічно злиденній галузі обертаються шалені кошти. Щоправда, експерти висловлюють сумнів, що хтось колись буде спроможний підрахувати справжні обсяги цих фінасових потоків.Утім скористаємося даними Держкомстату. З 1 січня по 10 червня населення сплатило за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, понад 5 мільярдів 211 мільйонів гривень (98,1% нарахованих за цей період сум). Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг зменшилась у травні 2006 року на 3,9 відсотка і на 10 червня становила понад 6 мільярдів 125 мільйонів гривень. Середній термін заборгованості населення за всі послуги сягає 5,8 місяця.

      Тобто якщо скласти сплачену суму і борги, то вийде чималенька сума — приблизно 11,5 мільярда гривень. Певно, «перевиховати» неплатників — річ неможлива, потрібні інші методи впливу на ситуацію. Уявімо, що в нашій країні знайдеться потужний «буксир», який згребе на свої плечі отих громадян, які по півроку не сплачують за житло. У сенсі, що скрупульозно викупить їхні борги, а потім ретельно вишикує перед собою ЖЕКи...Зрозуміло, зробити це в масштабах якщо не країни, то регіону під силу лише великому приватному капіталу. Можливо, для когось із найбагатших людей країни мільярд доларів для такої занапащеної галузі — це забагато. Та й не цікаво. Але для когось із мільйонерів, обізнаних із «комуналкою» аж до самих її підвалин і близьких до теплоенергетики, викупити десяток-другий приватизованих ЖЕКів — це перспективний бізнес.

      Ситуація в галузі підтверджує таке припущення. Першого серпня, під час останнього засідання уряду Юрія Єханурова, було доручено створити робочу групу для вивчення спроб захоплення ринку житлово-комунальних послуг. За даними екс-Прем'єра, в житлово-комунальне господарство почали втручатися приватні структури, які досить часто не мають належного досвіду роботи. За словами пана Єханурова, факти засвідчують, що «є багато бажаючих влізти у фінансові потоки» на місцевому рівні. Можна припустити, що ці «неопізнані» структури мають відношення до фірм, що спеціалізуються на вибиванні боргів із боржників. А про те, що такий вид комерції є в Україні, свого часу повідомив громадськість екс-голова колишнього Держжитлокомунгоспу Олексій Кучеренко. Власне, в такому підході до проблеми немає нічого нового. Приблизно на цьому шляху шукають розв'язання питання i в Українській спілці промисловців і підприємців. Із-поміж запропонованих ними ідей — більш ефективне використання об’єктів державної і комунальної власності шляхом зміни структури діючих підприємств, укладання договорів оренди та концесій, договорів управління майном, корпоратизація або приватизація підприємств ЖКГ.

      Отже, залишилося тільки діяти, тим більше що відповідна законодавча база вже є: 21 листопада минулого року Віктор Ющенко підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідно до цих змін, у разі ліквідації об'єднання, кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма власниками приміщень пропорційно сукупному розміру їхнiх внесків та обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна, відповідної частки загального майна, а також на інші спільні витрати у багатоквартирному будинку.

      І процес пішов: у квітні Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства ініціювало приватизацію котелень. А київський мер Леонід Черновецький після аудиту комунальних підприємств заявив: «За п'ять років моєї роботи Київська адміністрація позбавиться практично всіх комунальних підприємств, винятком можуть бути тільки ті, від яких залежить життєдіяльність усієї столиці».

      А поки що важко спрогнозувати, чи витримають такий крутий поворот пересічні українці. Середні нарахування у травні цього року за житлово-комунальні послуги сягнули 104,04 гривні. Це становить 10,4 відсотка середньомісячної заробітної плати штатного працівника, зайнятого в економіці, повідомляється на урядовому порталі. Основна хвиля подорожчання плати за житлові і комунальні послуги, як прогнозують у Міністерстві праці і соціальної політики, припаде на жовтень—листопад: у частини сімей витрати на ЖКГ перевищать визначений державою граничний рівень витрат у 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу. І тоді всією країною видовжиться величезна черга по житлові субсидії. Утім уряд обіцяє, що восени бідних не стане більше. Проте попереджає, що за нових обставин запланованих субвенцій із державного до місцевих бюджетів буде недостатньо. Тому міністерство звернулося до уряду з проханням збільшити ці видатки на 1 мільярд 561 мільйон гривень. Задовольнити це прохання спроможна лише Верховна Рада, якщо швидко і без тривалого обговорення — що на неї не схоже — внесе відповідні зміни до держбюджету. Отож, із новим витком протистояння, з новим політичним напруженням. Чекати залишилося недовго.