У тюрму, в комфорт, «на шару»

      Потрапити до в'язниці — така біда, що й ворогу не побажаєш. Але це тільки на перший погляд і залежно від того, про кого саме йдеться. Адже якщо, скажімо, за грати запроторять обірваного й бездомного жебрака, то для нього пересидіти рік-другий у «казенному домі» — все одно що на курорті відпочити: годують, одягають, дах над головою надають, і все це цілком безкоштовно. А тепер уявіть собі, що тюрма не наша, холодна й таки незатишна, а, скажімо, австрійська — де все чистеньке, гарненьке, комп'ютеризоване й оснащене кондиціонерами...

      Тож почуття 23-річного австрійця Детлефа Федерсона, який два роки відсидів за крадіжку, зрозуміти можна. Коли хлопця випустили на, здавалося б, довгоочікувану свободу, він ледве не плакав. Працювати не хочеться, житло шукати треба, їжі без грошей не здобудеш... І так бідоласі стало сумно, що Федерсон подався.. назад до в'язниці.

      Щоправда, злочинець із молодика, схоже, неабиякий, бо ж екс-в'язень навіть не здогадався знову скоїти якесь правопорушення, а натомість вирішив залізти до тюрми... нелегально, через отвір на горищі. «Мені так хотілося назад на «зону»! — пояснив свій вчинок австрієць. — Там значно легше жити, ніж на волі, і телевізор можна частіше дивитися, ніж мені вдома мати дозволяє... Я сподівався, що проникну до середини й затешуся серед в'язнів, так, щоб охоронці мене й не помітили».

      Помітили дурника ще раніше: на даху його «засікла» охорона, тому план вдався лише наполовину — Детлефа таки заарештували, однак ненадовго. Власне, наразі поліція просто не знає, що з ним робити: відпустити — так горе-звільнений точно утне якусь дурницю й, чого доброго, серйозний злочин. А посадити «ні за що» — такого австрійськими законами не передбачено...