«Голкотерапiя» для влади

      Ім'я цього лікаря добре відоме багатьом буковинцям. Одним із перших на Буковині він створив приватну клініку «Горицвіт», у якій широко застосовують натуропатичні немедикаментозні методи лікування. Тут займаються комп'ютерною пульсовою та акупунктурною діагностикою, голко-, рефлексо- та герудотерапією (лікуванням за допомогою п'явок), витяжкою хребта і багатьма іншими цікавими напрямами нетрадиційної медицини. Однак справжнім захопленням господаря клініки вже понад 10 років є лікарські рослини. Переконаний у тому, що справа, якою він займається, на тлі численних соціальних негараздів та загнаного стану нашої медицини вкрай необхідна людям, Віктор Фуштей вирішив податися у політику, щоб знайти підтримку своїм ідеям на державному рівні. Сьогодні він є депутатом обласної ради від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а всі свої зусилля спрямовує на реалізацію плану створення регіонального Буковинського фітоцентру. Загартований у нерівній боротьбі з чиновництвом упродовж 10 років підприємницької діяльності, приватний лікар мріє про владу, яка дала б людям можливість працювати і жити достойно у своїй країні. Цим і визначається його громадсько-політична позиція.

      — Вікторе Васильовичу, ви вже стільки років ходите неторованими стежками в медицині. Важко бути піонером?

      — Я нічого нового не відкрив. Майже все, чим ми займаємося, протягом століть вміли використовувати наші пращури. Такі секрети здоров'я, як раціональне харчування, короткотривалі голодування та пости, очищення організму, лікування соками та продуктами бджільництва, були відомі їм ще з давніх-давен. Тоді як аптеки завалені недосяжними для середньостатистичного споживача гербалайфами, краплями Береша та бальзамами Бітнера, ми маємо, як кажуть, просто у себе під носом багатющу лікарську рослинну базу, грамотне використання якої зробило б доступним для багатьох лікування найнебезпечніших хвороб. У нас на Буковині росте близько 200 таких рослин. А до української фармакопеї занесено лише 10. Це означає, що офіційно ми маємо право використовувати якусь 20-ту частину від тих природних можливостей, які дав цій землі Бог. У нашому центрі розроблено близько 50 лікарських фітопрепаратів. Але для того, щоб зареєструвати простий фітозбір з п'яти трав та отримати ліцензію на його виготовлення, потрібна сила-силенна грошей, які для скромного підприємця від медицини просто недосяжні. От і виходить, що без державної підтримки цю справу аж ніяк не підняти.

      Ми співпрацюємо, проводимо дослідження спільно з Буковинською медичною академією, розробили та виготовляємо оздоровчо-профілактичні препарати з кожної групи захворювань. У нас є також дуже цікава колекція фіточаїв, спиртових настоянок з витяжкою соку рослин. Запевняю вас, що люди із задоволенням купували б дешеві ліки за 2—3 гривні, здатні зменшувати пухлини, підтримувати у нормі рівень інсуліну в діабетиків та тиск у гіпертоніків, лікувати ендемічні та серцево-судинні захворювання, які  до того ж  виготовлені з урахуванням особливостей регіону та генетичної адаптації організму до місцевих природних умов. Однак про таке зараз можна лише мріяти. Становлення фітотерапії як напряму практичної медицини в нашій країні не відбудеться, якщо ми не вирішимо проблему в комплексі. Яка користь пацієнтові з того, що я як лікар знаю, як йому допомогти? Я можу дати хворому рецепт, та  коли поруч з кабінетом не працюватиме аптека, де легально продаватимуть необхідні препарати, він може довго шукати всі його складники лісами та горами. І невідомо, хто відповідатиме за таке лікування.

      — Невже ваші препарати справді такі чудодійні, що ви так ревно ратуєте за них?

      — Скажімо, на Буковині кожна третя дитина має порушення щитовидної залози. Ми могли б усі школи забезпечити чаями з чорної горобини та шипшини, багаті дефіцитним для дитячого організму йодом. Це все банальні й давно відомі речі. Нам не треба нічого нового вигадувати. Треба лише навчити людей і дати їм можливість користуватися природними і доступними для них лікувальними засобами.

      — Як можна здійснити це навчання?

      — Воно відбувається у двох напрямах — для пацієнтів та практичних лікарів. Більше року в нас працює виїзна «школа здоров'я». Я сам багато роз'їжджаю селами, розповідаю людям про те, що у них під рукою є ліки, які можуть успішно замінити усіх знахарок  разом узятих  та дорогі імпортні препарати.

      У нас розроблений лекторій з багатьох тем — від раціонального харчування до оздоровчо-профілактичного фітолікування. Ми охоче ділимося своїми секретами. У рамках цієї роботи здійснюємо також екологічний моніторинг та оздоровлення дітей, які проживають у радіозабрудненій зоні. У чотирьох неблагополучних у цьому відношенні селах Кіцманського та чотирьох — Заставнівського району проживає три тисячі дітей, яких можна і треба підтримати оздоровчими чаями або харчовими домішками. Однак через те, що ці фітозбори незареєстровані, нам не дозволяють цього зробити. На жаль, ні місцева влада, ні чиновники з Міністерства охорони здоров'я цю справу не підтримують.

      Що ж до навчання лікарів, то я вже багато років працюю над створенням Енциклопедії здоров'я в електронному варіанті, яка має бути на столі у кожного лікаря. Там зібрані та науково обгрунтовані всі наші розробки в галузі фітолікування. Сьогодні першою версією такої енциклопедії вже користується санаторій «Сімеїз» у Криму. Не можу зрозуміти, чому Буковина повинна бути сировинною базою для європейських фармацевтичних компаній, а ми самі маємо споживати хімію, від якої та ж Європа вже відмовилася...

      — Це і був ваш головний мотив приходу до обласної ради?

      — У мене була проста виборча програма. Я не обіцяв своїм виборцям райських кущів, а лише одне — створити регіональний Буковинський фітоцентр. Цим завданням визначаються всі мої політичні рішення. Сподіваюся, що Віктор Ющенко відбудеться як Президент України. Сьогодні у нашій області ведеться робота зі створення місцевих осередків Всеукраїнського громадського об'єднання «За Україну! За Ющенка!», яке, зокрема, ставить перед собою завдання сприяти вирішенню нагальних соціальних питань, надавати підтримку демократичним силам краю.

      — Як, на вашу думку, громадське об'єднання спроможне реально впливати в наших умовах на вирішення соціальних питань?

      — Я — практик. І тому певен, що саме громадське об'єднання здатне примусити владу робити конкретні справи задля спільного блага. Сьогодні у наших селах є чимало невирішених питань. І саме потенційні інвестори — підприємці є тими людьми, хто здатен їх вирішувати. Якщо кожен з нас відчуватиме, що влада захищає інтереси людей, тільки тоді можливі якісь зміни на краще — в економіці, в політиці, в духовному житті, у добробуті кожної родини. І я як підприємець і як депутат мрію про такі часи і пов'язую їх  наближення зі своєю участю в роботі об'єднання.

Марина МАРТИНЮК.