Рок для спільноти

22.08.2006

      Охочих потрапити на закриття IV Всесвітнього форуму українців на Співочому полі можна було впізнати по вишиванках, а ще — по радісних обличчях. Рок-маніфестація «Спільна дія», яка завершувала форум, проходила у п'ять етапів, кожен з яких мав свою символічну назву. Вони звучали як слова-нагадування: «Корені. Дія 1: Хто ми?.», «Цінності. Дія 2: Своя правда», «Призначення. Дія 3: Пора оновлення», «Ганьба і слава. Дія 4: Не будь байдужим», «Світло і святість. Дія 5: Спільна дія — наша сила».

      Ведучих було аж троє: Степан Бандера (внук видатного національного лідера), Кирило Стеценко і Наталя Качмар. На зміну відомим шоу-менам приходили не менш відомі співаки та гурти — «Гуляйгород», «Рутенія» «Карпатіана», «Гайдамаки», Едуард Драч, Тарас Петриненко... Як виявилося, діаспоряни старшого покоління чудово сприймають і сучасну українську музику. Вихід гурту «Мандри» та Тараса Чубая викликав у публіки справжню ейфорію. Мабуть, не менш раділа виступам відомих виконавців і техніка. Чи то повітря було таке наелектризоване, чи апаратура «made in Ukraine», проте багаторічний хіт «Вона» глядачі дослухати не змогли. На сцені щось зашкварчало, заклубочився дим і музика «пропала».

      Утім несправність техніки не могла зіпсувати гарного настрою. За п'ять хвилин вся громада уже співала «Наливаймо, браття, кришталеві чари». Ця імпровізована вставка у заздалегідь спланований концерт зробила його схожим на традиційне українське застілля з його багатоголосими піснями. Так може співати лише родина. Одна, велика, українська.

      Поки лагодили апаратуру, на сцені виступав Сашко Лірник. А далі концерт «ішов як по маслу». «Тут почуваєшся, як у своїй хаті, — розповіли Люда і Ксеня Романець, які народилися в Німеччині, а нині живуть в Україні. — Приходиш і розумієш — це твоє. Відчувається трепетне ставлення до народного, національного. Наші дідусі і бабусі по татовій і маминій лінії під час війни виїхали. А тепер ми повернулися. Батько завжди казав, що як тільки Україна стане незалежною, ми будемо жити на Батьківщині. Першою нашою мовою була українська».

      Голова товариства трипільської студії «Коло-Ра» Олексій Трачук прийшов на концерт з виставкою фігурок та літературою про Трипілля. «Діаспора знаходить контакти. Я побачив, настільки вони чекають від нас допомоги. Це нам здається, що їм живеться краще, вони заможніші. Ми думали, що вони мають нам допомагати. Але, я розумію, що їх відірваність — це трагедія і біль. Українці з різних куточків світу потребують розуміння і нашого зростання, прогресу держави», — каже пан Трачук.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>