«Хрестики-нулики» замість екзаменів

Кожна десята школа в Україні не має каналізації

      Ми перейшли в освітній галузі з етапу виживання до етапу стабілізації, вважають фахівці. Попереду — розвиток освіти та науки в Україні. Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко налаштований оптимістично, а основним у взятому курсі вважає подолання хронічної бідності школи. Відсоток ВВП, який витрачається цього року на потреби освіти, складає 6,4.

      Напрями, які потребують негайного вирішення, — це комп'ютеризація шкіл та забезпечення школярів підручниками. За минулий рік уперше було досягнуто показника стовідсоткового забезпечення підручниками учнів 1—5 класів. Хоча показник оснащення загальноосвітніх навчальних закладів І—ІІІ ступенів інноваційним обладнанням становить 56 відсотків: лише дві третини шкіл комп'ютеризовані. А у Криму, до прикладу, у кожній третій школі інформатику вивчають без комп'ютерів, що рівноцінно нулю. Не найкраща ситуація у вже обладнаних комп'ютерами класах.

      Як повідомив головний санітарний лікар України Сергій Бережнов, 90 відсотків класів та комп'ютерних клубів не відповідають санітарним нормам. Це і неправильне освітлення, висока температура, а вміст повітря на 30 відсотків перевищує допустиму норму таких шкідливих речовин, як аміак, не кажучи про бактерії. Але що там проблеми інноваційних нововведень для сільських шкіл! За словами Сергія Бережнова, кожна десята школа не має каналізації. А три тисячі опалюються пічками.

      Скористатися медичними приміщеннями учні можуть у 20 відсотках шкіл, зрозуміло, що міських. А здоров'я дітей бажає бути кращим. Сьогодні 48 відсотків випускників мають хронічні захворювання. Порушення зору у школярів зросло в чотири рази, а органів травлення — вдвічі. Серед наших першокласників тільки 5—9 відсотків практично здорових дітей. Тому Мiносвiти запевняє, що намагається модернізації системи фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Звичайно,  «дитиноцентризм», як зазначив президент Академії педагогічних наук Василь Кремінь, повинен бути в основі сучасної освіти. Але, поки показники такі невтішні, усе залишається тільки на словах.

Дайош освітні передачі й гурткову роботу!

      Міністр Ніколаєнко пригрозив: «Ми підготуємо наказ, щоб жодному каналові не видавали ліцензії, якщо у них не буде освітніх програм, як на місцевому рівні, так і на центральному».

      Також  мiнiстр закликав популяризувати та запроваджувати гурткову роботу. Учні проявляють зацікавленість до туристичних, еколого-натуралістичних гуртків. Стають популярними гуртки науково-технічної творчості. Нiколаєнко вважає, що кожен учитель зобов'язаний працювати з учнями в позаурочний час. Схоже, втiм, що ця постанова наразi — на рiвнi побажання, а не обов’язкового до виконання циркуляра. Така заява звучить дещо дивно хоча б тому, що невiдомо, хто фiнансуватиме освiтнi програми. 

      Наступним важливим аспектом школи є сам процес навчання та надання кожній дитині необхідних знань. Випробуване цього року тестування випускників застосовуватимуть на практиці надалі. На базі інститутів післядипломної освіти планується створення лабораторії зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти. МОН має забезпечити підготовку майже ста тисяч інструкторів, (цього року їх було шість тисяч  та п'ять тисяч вчителів-екзаменаторів, яких було удесятеро менше). Збільшиться обсяг роботи для Українського центру оцінювання якості освіти, обласних управлінь освіти наступного року. У 2007 році їм потрібно буде врахувати всі уроки, провести широкомасштабне оцінювання з української мови, математики, історії, апробувати тести з фізики, хімії, біології, географії.

      Святослав Ніколаєнко окреслив тенденцію запровадження масового тестування: «Незалежне зовнішнє оцінювання показало, які в нас навчальні плани і програми. На основі попереднього аналізу, можна зробити висновок, що українська технологія зовнішнього оцінювання здатна успішно працювати в умовах нашої держави. Ця система є прозорою, відкритою, запобігає хабарництву, стимулює учнів краще вчитись, а не надіятись на батькову кишеню. Виявляються об'єктивні оцінки діяльності педагогічних колективів. Думаю, що ми посилимо цю технологію і в діяльності вузів, що дозволить серйозно боротися із засиллям псевдоосвіти та хвилею освітянського обману. Наступного року ми переглянемо діяльність наших університетів усіх форм власності за допомогою громадських державних комісій».

      Не всі, щоправда, такий план схвалюють. Ректор Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка Григорій Клочек не вірить, що тести — це панацея для освіти в цілому. За його словами, написання творів викинули з програми екзаменів, бо побачили, що діти розучилися писати, диктанти — через велику кількость помилок. Тести він назвав: «хрестиками-нуликами». Думки педагогів різні, бо у кожного своя методика викладання, підхід до дітей. Але єдиним виходом на сьогодні може бути серйозна підготовка учнів: знання з шкільних предметів та уважність, сконцентрованість. Відомо, що проблеми з тестами виникають у неуважних людей, навіть якщо вони розумні. Перевагою загального тестування, коли будуть оцінені не тільки кращі школярі, є можливість побачити реальний рівень знань у окремих школах, регіонах.

      Із 1 вересня розпочнуть роботу понад 20 тисяч загальноосвітніх навчальних закладів, до яких прийдуть майже 5,06 мільйона учнів. Це на сто сорок тисяч менше, ніж минулого року. А першачків, до речі, за п'ять років поменшало на 281 тисячу.