У серпні цього року минає п'ятнадцять років від дня проголошення незалежності України. До святкового ефіру канал «1+1» підготував для телеглядачів нові стрічки з циклу документальних фільмів під назвою «Україна. ХХ століття», прем'єри кіносерії власного виробництва «Дисиденти» та фільму Ігоря Кобріна «Собор на крові».
У циклі стрічок від кіностудії «Контакт», об'єднаних спільною назвою «Дисиденти», робиться спроба охопити історію дисидентського руху від хрущовської відлиги до прийняття незалежності. Режисери Олександр Фролов та Віктор Шкурін розглядають три періоди, які характеризуються чи то послабленням тоталітарності, чи то відновленням радянської репресивної машини.
У документально-публіцистичній стрічці Ігоря Кобріна у циклі «Собор на крові» йтиметься про драматичне приєднання Західної України та Буковини до Радянської України в 30—40-х роках ХIХ ст. Це захоплююча розповідь про глобальну геополітичну гру стосовно України, яку задумав і розпочав Гітлер, а завершила кровожерна політика Сталіна.
Художня стрічка «Нескорений» така ж гаряча і непокірна, як і її головний герой, генерал Української Повстанської Армії (УПА) Роман Шухевич. У 1907—1950 роках він діяв під псевдонімом Тарас Чупринка. Дія фільму відбувається не у лісах Західної України, що традиційно асоціюється з цією темою, а в Одесі, на березі моря, де Шухевич короткий час перебував на лікуванні. За допомогою флеш-беків, через спогади простежується життєвий шлях Шухевича — від зухвалого замаху на польського державного діяча, який проводив шовіністичну, антиукраїнську політику за часів, коли Західна Україна перебувала у складі Польщі, — до війни на два фронти: проти німецьких загарбників та більшовицького терору. Та від повоєнних боїв із військами НКВС — аж до його трагічної загибелі у пастці, організованій спецслужбами 5 березня 1950 року. Його загибель стала своєрідним початком занепаду визвольних змагань. Шухевич свідомо відмовляється від ситого життя з родиною і обирає вузьку стежину переховувань в лісах і схронах. Він добровільно прирікає себе на боротьбу одночасно на три фронти, розуміючи, що в армії повстанців більше ворогів ніж друзів: з УПА воює Польща, з УПА воює Німеччина, і з УПА ж воюють «совєти». І саме останні — найзавзятіші у цій кривавій бійні.
Фільм «Нескорений» режисера Олеся Ярчука та його постійного співавтора Василя Портяка — це друга частина своєрідної трилогії, присвяченої боротьбі за незалежність. За стилем стрічки циклу нагадують радянські фiльми, але за змістом — цілковита їм протилежність. Фільми «Нескорений» (2000) та «Залізна сотня» (2004) глядачі зможуть подивитися на «1+1» під час святкового ефіру 24-го серпня.
Можливо, зараз уже нікому не треба доводити нашу незалежність, зате саме час демонструвати світові індивідуальність і самодостатність. Рік тому саме це і зробив випускник київського театрального інституту Ігор Стрембицький, привізши з Каннського фестивалю «Золоту пальмову гілку». Хоча на цей грандіозний захід прибули знаменитості зі всього світу, в числі яких фігурували такі персони, як Джим Джармуш, Емір Кустуріца, не кожному пощастили здобути нагороду. Дипломна робота «Подорожні» була визнана кращою в конкурсі короткометражного фільму, і глядачі «1+1» стали першими, хто побачив її в ефірі одразу ж після повернення переможців в Україну. Загалом цілком справедливо, оскільки саме за фінансової підтримки каналу постановник разом зі сценаристом Наталією Конончук потрапили на знаменитий кінофестиваль. У День незалежності у кіноманів буде ще одна можливість переглянути цю роботу, завдяки якій вперше в історії український режисер одержав заповітну каннську гілку.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
