Кінець олімпійської мрії?

      Заклопотані вболіванням за «дорослий» футбол, деякі наші прихильники спорту номер один не встигли збагнути, що в середу молодіжна збірна теоретично могла проводити свій єдиний (!) відбірковий матч нового чемпіонату. Відповідно, на НТК ім. Банникова навіть куці місця для глядачів не були заповнені. Нагадаємо ж, що у кваліфікаційній кампанії Євро-2007 серед гравців віком до 21 року 42 молодіжні команди поділено на 14 «трійок», у рамках яких вони зіграють по два матчі — по одному вдома й на виїзді. Переможці таких урізаних «груп» зустрінуться у «плей-оф», за підсумками якого й визначать сімох фіналістів наступної першості континенту, яку прийматиме в себе збірна Голландії — чинний чемпіон.

      Тому в середу підопічні Олексія Михайличенка повинні були лише вигравати в болгар, бо другий і останній матч українці проведуть у Хорватії.

      Тепер не варто посипати голову попелом. Передбачити фіаско можна було б уже після слів наставника команди напередодні матчу. По-перше, на збір було запрошено десятьох (!) новачків. По-друге, Михайличенко визнав, що існує психологічна проблема — знайти мотивацію для тих, хто став срібним призером молодіжного Євро-2006. І найголовніше: «Ми не провели жодного спарингу напередодні старту у відборі. Тоді як хорвати та болгари цілеспрямовано готувалися саме до цього відбору, ми були задіяні на попередній першості».

      І це ще не всі проблеми, адже жорсткими рамками цього відбору не перейнялися, схоже, і «дорослі дяді» з ФФУ. Бо важко зрозуміти, як можна було Кобіна відпустити на власне весілля — це ж не відбір із 12 матчів! Як можна було не налаштувати на допомогу цій команді Артема Мілевського. Чому ні в кого не вистачило часу, щоб мобілізувати «молодіжку» на матч із болгарами як на останню можливість у кар'єрі потрапити на Олімпаду?! Так, путівки до Пекіна-2008 «лежать» у Голландії, їх слід здобувати у фінальній частині Євро-2007, і єдиному олімпійському чемпіону з футболу в Україні (на цей момент) Олексієві Михайличенкові неважко було «вигадати» престижну олімпійську мотивацію. Не вдалося — отже, тренерський штаб не впорався з цим завданням разом зі стратегами з федерації.

      Без Мілевського на полі ніхто не зміг урівноважити основний болгарський козир — Валерія Божинова, який пограв за «Фіорентину», «Лечче», а зараз є гравцем «Ювентуса». Виявилося, що в Артема рецидив старої травми, хоча в клубі він тренувався у загальній групі ще перед першим матчем із «Фенербахче». Не буде нічого дивного, якщо «рецидив» зникне перед Стамбулом, — подібне ми «проходили» із «зірковим» Шевченком.

      Навіть якщо нам справді не пощастило з травмою Мілевського, то й у цьому випадку можна зробити закид на адресу медиків та чиновників, які зі стратегічних міркувань повинні були берегти провідного гравця «молодіжки» саме на матч із болгарами. Вибачте, але доля «Динамо» у Лізі чемпіонів не має залежати від 21-річного гравця, щоб він форсував підготовку впритул до «рецидивів».

      У підсумку, Божинов що хотів те й робив із нашим «експериментальним» захистом у складі Допілки, Яценка, Оберемка, Ярмаша й Кіцути. Інші болгари лише старанно і перш за все зіграно допомагали своєму лідеру.

      Гості розбили  українців на їхньому полі тим же методом, яким колись команда Блохіна впоралася з турками. Гості мали, вочевидь, відпрацьовану тактику контратак, тому витримали стартові хвилини, коли втратили можливості забити Фещук та Фомін. Фактично матч перетворився у протистояння старанності і зіграності. Більш грамотні в цій грі болгари фактично вирішили долю зустрічі першим ударом у площину воріт, якого Атанасов завдав з 24-х метрів. Здивувало, як він довго і безперешкодно готувався пробити. Який сенс тепер казати, що такi «постріли» у «дев'ятку» й у більш «зіркових» футболістів не завжди виходять. Важливо інше — крім пам'ятного поєдинку з бельгійцями, коли українці здобули путівку на поля Португалії, їм ніколи ще не вдавалося відігратися. Таке «мистецтво» в арсеналі цього покоління відстунє.

      Зрозуміло, що все могло б змінитися, якби на початку другого тайму Алієву пощастило б точно пробити зі штрафного, але Сашко вже давно не забиває зі «стандартів», хоча колись це було його козирем.

      Михайличенко випустив замість інертного маріупольця Кривошеєнка дніпропетровця Кравченка, і той міг зрівняти рахунок першим же ударом, але не влучив. Болгари відразу ж подвоїли рахунок після розіграшу кутового, коли наші захисники розібрали всіх суперників, крім найнебезпечнішого, — того ж Божинова. Ганебним же рахунок уже став тоді, коли господарі зневірилися у сприятливому результаті, а суддя призначив необов’язковий пенальті. 0:3 — і з олімпійською мрією можна розлучатися?

      ...Даремно ці хлопці не виявили відповідного бажання якщо не відігратися, то бодай забити гол престижу. Теоретичні шанси в нас можуть з'явитися, якщо хорвати раптом виграють у болгар на їхньому полі, а ми, відповідно, в Хорватії — тоді будуть рахувати різницю м'ячів.

ТАБЛО

Молодіжний чемпіонат Європи-2007 (U-21).

Кваліфікаційний раунд

Група 12

Україна — Болгарія — 0:3

Київ. НТК ім. Банникова. 1500 глядачів.

      Арбітр: Вітбі (Уельс)

Україна: П'ятов, Допілка, Кіцута, Яценко, Оберемко, Фещук, Алієв, Кривошеєнко (Кравченко, 58), Фомін (Ярошенко, 72), Ярмаш, Максимов

      Болгарія: Михайлов, Ніколов, Міланов, Занєв, Христов, Папанков, Манолєв, Янков, Божинов (Генков, 83), Атанасов (Попов, 81), Домовчійськи

      Голи: Атанасов, 42; Божинов, 60, 64 (пен.)

      Попередження: Кіцута, 20; Максимов, 31; Кравченко, 68; Фещук, 87 — Атанасов, 42; Міланов, 57

      Хорватія — вільна від гри.

Група 1: Боснія — Вірменія — 3:2. Норвегія — вільна.

Група 2: Словаччина — Албанія — 0:0. Іспанія — вільна.

Група 3: Литва — Грузія — 1:0. Сербія — вільна.

Група 4: Греція — Ірландія — 0:2. Бельгія — вільна.

Група 5: Австрія — Ісландія — 0:0. Італія — вільна.

Група 6: Угорщина — Фінляндія — 5:0. Росія — вільна.

Група 7: Польща — Латвія — 3:1. Португалія — вільна.

Група 8: Англія — Молдова — 2:2. Швейцарія — вільна.

Група 9: Білорусь — Кіпр — 1:0. Чехія — вільна.

Група 10: Румунія — Півн. Ірландія — 3:0. Німеччина — вільна.

Група 11: Швеція — Македонія –3:1. Данія — вільна.

Група 13: Ізраїль — Уельс — 3:2. Туреччина — вільна.

Група 14: Словенія — Шотландія — 1:0. Франція — вільна.

ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко,

головний тренер збірної України (U-21):

      — Перш за все я прошу пробачення за таку гру, за цей безлад, який нам довелося побачити. Я усвідомлював, що гра буде складною, але щоб настільки, не міг уявити у найжахливішому сні. Ми програли передусім у характері, а для мене самовідданість та дисципліна — визначальні риси сучасного футболу. Ми поступилися заслужено, по грі. Як для тренера, для мене найприкріше, що на полі не знайшлося лідера. Гарно мати лідера в кожній лінії, а у нас його немає взагалі.

      Ми програли болгарам у мотивації — робили те ж, що й вони, але на секунду пізніше. Якщо стик — ми його програвали, якщо уважність — нам її не вистачало, якщо момент — не використовували. Важко сподіватися на результат без «вогню в очах», на механічне виконання роботи. Від деяких гравців сьогодні залишилися лише прізвища.

      З іншого боку, якщо струс, який ми сьогодні одержали, комусь піде на користь, буде непогано. В цьому повністю моя провина. Якщо у хлопців в очах немає азарту, значить я не зміг їх «запалити».

Александер Станков,

головний тренер збірної Болгарії (U-21):

      — Я хочу привітати Україну зі здобуттям звання віце-чемпіонів Європи. Я мав задоволення подивитися одну гру вашої команди у Португалії наживо, інші бачив по телевізору. Приділив вашій команді багато часу, добре її вивчив. Ми досягли чудової перемоги, хоча результат «не по грі», бо Україна мала теж гарні моменти. В принципі я очікував такої гри від українців, але кожна команда, що чогось досягла, згодом переживає емоційний та психологічний спад. Також на грі позначилося, що кілька провідних гравців припинили виступи за цю команду за віком.