В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Головний лікар Помоклівської сімейної амбулаторії Олексій Вінник чекає на пацієнтів. (Фото автора.)
Медики нарікають, що селяни часто займаються самолікуванням, а потім потрапляють до фахівців у важкому стані. Селяни ж у відповідь кажуть, що на поїздку до районної лікарні, на всі ці походи по лікарях і нескінченні черги біля кожного кабінету (спробуй вистояти!) марнується цілий день. А це — незварений обід, непросапані буряки, неподоєна корова, витрати на дорогу та ще й вимотані нерви, які за жодні гроші не відновиш. Отримати ж бодай якусь допомогу в рідному селі чи хуторі — задача, здійсненна не для кожного. Тому що в Україні, за словами міністра МОЗ Юрія Поляченка, більше тисячі населених пунктів не мають навіть найпростішого ФАПу. За цей рік, щоправда, у 49 селах з'явилися фельдшерсько-акушерські пункти й амбулаторії, але це краплина в морі, зауважує міністр: «Я думаю, якщо я доживу до того часу, коли ними буде охоплена вся Україна, ми будемо щасливими людьми».
Мешканці села Помоклі, що за 100 кілометрів від столиці, добре розуміють, що їм у цьому питанні дуже пощастило. Сімейна амбулаторія, відкрита після добротного ремонту, набагато краща від ФАПу: крім фельдшера, там працює лікар, стоматолог і лаборант, а обладнанню, виділеному з МОЗ, могли б позаздрити деякі лікарні. Як стверджує головний лікар Переяслав-Хмельницької ЦРЛ Володимир Якименко, колись це була дуже занедбана амбулаторія, у ній навіть лікаря не було, а після ремонту (140 тисяч гривень виділило управління охорони здоров'я КМДА, 20 тисяч — допомога від ЦРЛ) вона стала найкращою в районі.
За словами головного лікаря Помоклівської сімейної амбулаторії Олексія Вінника, до нього приходять по допомогу пацієнти з різними проблемами: з опіками, порізами, укусами комах, розладами шлунка, з ангіною та грипом, іноді пневмонії «проскакують» — у тих, хто на себе не звернув уваги. Але найчастіше лікарю доводиться вислуховувати скарги на здоров'я немолодих уже односельців. «65 відсотків населення Помоклів — люди пенсійного віку, і цим усе сказано, — говорить Олексій Іванович. — Вони скаржаться на роботу серця й суглобів, головний біль та загальну слабкість. Гіпертонікам даю ліки для стабілізації тиску, то вони йдуть додому із кращим самопочуттям. А переломи, апендицит, інші складні випадки не лікую. Таких пацієнтів ми відвозимо до районної Переяслав-Хмельницької лікарні, де їм надають спеціалізовану медичну допомогу».
А ще при сімейній амбулаторії в Помоклях працює денний стаціонар. Селяни кажуть, що набагато зручніше прийти на уколи чи полежати кілька годин під крапельницею, а потім повернутися додому, ніж лежати в міській лікарні цілодобово. Мовляв, удома можна щось смачне зварити, а на «казенних» харчах довго не протримаєшся. Та й господарство не кинеш: хто виганятиме гусей на ставок чи кришитиме курчаткам, поки бабця буде обживатися в лікарняній палаті? А лікарі додають, що денний стаціонар кращий і в психологічному плані: хворі тут швидше видужують.
Крім того, сімейний лікар «тримає на замітці» усіх хворих із груп диспансерного нагляду: з цукровим діабетом, гіпертонією, з ішемічною хворобою серця, стенокардією... Лікар запрошує людей на огляд, дає консультації — словом, мешканці віддаленого від райцентру села не залишаються сам на сам зі своїми хронічними болячками. А серед них є й онкохворі після операції, за якими до кінця життя треба спостерігати, і старенькі з глаукомою, яким треба вимірювати очний тиск раз на три місяці, і діабетики, яким регулярно визначають вміст цукру у крові...
Утім кваліфікація лікаря та сучасне обладнання (апарати загальною вартістю 63 тисячі гривень) дозволяють помоклівським гіппократам ще й не таке робити! У фізкабінеті, крім звичайної техніки для вигрівання гайморових пазух, працює електрокардіограф. У лабораторії можна зробити загальний аналіз крові та сечі, підготувати зразки для біохімічного аналізу крові, швидко й легко визначити вміст гемоглобіну, і все це — не виїжджаючи за межі села.
Раніше для того, аби зробити більшість аналізів та пройти необхідні процедури, помоклівці мусили їздити за 26 кілометрів — до районної лікарні. Маршрутка до Переяслава-Хмельницького, за словами пенсіонерки Анастасії Шаповал, ходить часто — через кожні дві години, але квиток в один бік коштує — цілих три гривні. На мізерну пенсію в 374 гривні особливо не покатаєшся... «Якби не наші фельдшери та лікар, не знаю, що робила б, — хитає головою 60-річна жінка. — Гіпертонія замучала — страх! Тиск був одного разу 240 на 140, так Валентина Дмитрівна (фельдшер. — Авт.) о дванадцятій ночі приїхала й мене врятувала. А тепер постійно приходжу на консультації до амбулаторії, мені крапельниці ставлять, уколи дають, тиск перевіряють. Добре, що до району їздити не треба, бо це і час економить, і гроші...»
За словами міністра Юрія Поляченка, за п'ять років МОЗ планує віддати всіх українців у руки сімейних лікарів, замінивши звичні ФАПи ефективнішими амбулаторіями. За цей час реформатор хоче змінити всю систему первинної медико-санітарної допомоги, перевівши її на засади загальної практики — сімейної медицини. «Це дуже амбітні плани, — визнав міністр, — але ми хочемо запровадити такі амбулаторії по всій Україні. Відповідна програма вже затверджена, і процес пішов».
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>