Олександра Оліфірович ще місяць тому була щасливою випускницею Київського коледжу театру й кіно, чудово співала, збиралася вступати на театральний факультет Національного університету імені Карпенка-Карого. Що ж завадило Саші стати студенткою, коли сам Богдан Ступка визнав її винятковий талант драматичної актриси? «Мамо, я говорила з небом, а потім мені приснився страшний сон», — так пояснила Саша своє падіння з вікна сьомого поверху власного будинку. Сашин «страшний сон» тривав усього мить, поки дівчина летіла 34 метри до асфальту. Олександра не збиралася покінчити життя самогубством, ніхто не виштовхував талановиту красуню з вікна. День видався напрочуд спекотним, дівчина сіла на підвіконні, втомлена незрозумілим почуттям тривоги, що не давало їй заснути вже другу ніч поспіль; про щось думала і, напевно, перехилилася, щоб ковтнути свіжого повітря, й незчулася, як її потягло вниз.
Тетяна Леонідівна, вчителька з вокалу, крізь сльози розповідає: «Саша була найкращою ученицею на курсі. У неї був не просто акторський талант, а ще й чудовий голос, справжнє сопрано з великим майбутнім. Паралельно з театральним Саша збиралася вступати на підготовчий курс консерваторії, буквально перед трагедією вона, як кажуть оперні співаки, спіймала «зєвок», а це вже перший крок до професійної кар'єри». Проте не так сталось, як мріялося. Однокурсниця Олександри згадує, що за кілька днів до падіння дівчина перебувала у пригніченому стані. Звичайно, екзаменаційна напруга і перевтома давалися взнаки, але Саша переживала не через них. Першими словами, які вона сказала, коли прийшла до тями, були: «Мамо, головне, що я їх усіх (тобто однокурсників. — Авт.) люблю!». Саша постійно мирила своїх одногрупників, а коли після першого року навчання майже вступила до університету, відмовилася здавати подальші іспити, тому що не хотіла кидати вчителів та друзів по коледжу. Вона по-своєму розуміє слово «друг», для неї це присвята себе колективові. Хто ж знав, що у свої двадцять років вона буде прикута до ліжка, безсила перебороти спогади та мрії про сцену.
Олександра вже більше місяця лежить у реанімаційній палаті лікарні швидкої допомоги, говорить ледь чутно, лікарі та батьки читають по губах. Саша перенесла вже дві операції на хребті, кожен день її перебування у лікарні коштує 1 200 гривень, а вартість трьох грамів одного антибіотика — майже 700 грн. Фінансові ресурси батьків та їхніх знайомих вичерпалися, а на черзі третя операція. Нещодавно у Сашиного тата стався серцевий напад, зараз він у лікарні з діагнозом «серцева недостатність». Єдиний вихід для батьків — це продати квартиру, проте, коли їхня донька все-таки переможе у боротьбі за своє життя, куди вони її приведуть після лікарні? На жаль, дівчина не відчуває ніг, найімовірніше, що на неї чекає інвалідний візок. Але зараз для Саші головне — вижити.
Якщо ви маєте можливість допомогти родині Оліфірович, зв'яжіться з її мамою Нелею Олексіївною за телефоном: 8 (067) 454-81-91. Ви також можете перерахувати гроші до Центрального міського відділення Промінвестбанку в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.
МФО: 305493
Отримувач: Інгулецьке БВ
Рахунок: 290/979/02/69
ЗКПО:09305497
Призначення платежу: перерахувати грошові кошти на рахунок 22/К — 22531 Оліфірович Віктор Анастасійович (для лікування доньки).