Батько Махно — свого роду натхненник фесту.
Батьківщина Нестора Махна на День незалежності збирається фестивалити. Один із «батьків» майбутнього дводенного (24—25 серпня) дійства, керівник українського Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, напівжартує: позаяк у Києві політики досі воюють, справжнім українцям затишніше буде у Гуляйполі — на батьківщині Нестора Махна. Відомо ж бо, що для знаменитого гуляйпільця голос Майдану, щоправда селянського, був орієнтиром у розбудові анархічної республіки: Махно часто казав, що народ ніколи не помиляється. Дана теза є досить актуальною — як об'єкт дискусій на тлі вельми суперечливих українських реалій постпомаранчевої доби. Подалі від Майдану столичного дискусія має вийти щирішою, без найменшого натяку на півторарічну ейфорію, яка, власне, і дещо скомпрометувала національну ідею. «Україна нині увійшла в епоху майданної демократії, коли будь-яка політична сила, спроможна проплатити збір пари-трійці тисяч осіб, буде волати «Геть!», — зауважує Олесь Доній. — Виходить, що всі ми якоюсь мірою анархісти».
Голова Гуляйпільської районної ради Григорій Коровка каже: «Ми — за проведення альтернативного Дня незалежності. Хлопці з Києва приїжджали, ми узгодили всі організаційні моменти. Спільно з міськвиконкомом завершуємо підготовку стадіону «Сільмаш», на якому проходитимуть майже всі урочисті». Районного керівника доповнила начальник управління культури Запорізької облдержадміністрації Лариса Сізінцова: «Проект «День незалежності з Махном» обласна влада підтримує. Висаджується великий мистецький десант, і ми уможливимо безпеку виступів усіх молодіжних груп і солістів. Цікаво буде і нам подивитися, що вийде з альтернативного свята».
Мешканці периферійного містечка матимуть змогу поспілкуватися з поселенцями столичного наметового містечка, скуштувати приготовлених на польових кухнях страв. У програмі — художній перформенс із перегонами на махновських тачанках і навіть підрив бронепоїзда, презентація кінофільму «Дев'ять життів Нестора Махна» і книг про «батька анархії». Поміж запрошених — відомі гурти «От винта», Mad Heads , «Перкалаба»... Мають намір десантувати на Гуляйпіллі також Лесь Подерв'янський і Сергій Жадан, Юрко Винничук і Тарас Прохасько, Ірена Карпа і Юрій Покальчук, Любко Дереш і ще не одна постать, котра урізноманітнить мистецьке зібрання біля нічного багаття... Поруч, поза всякими сумнівами, будуть представники і місцевої творчої інтелігенції — поети Григорій Лютий, Любов Геньба, співак і композитор Анатолій Сердюк...
Великим буде свято у маленькому містечку, яке дало Україні одного з найхаризматичніших лідерів нації.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
