«Золото» виграли у... вишиванках!

      Сім років тому українські неповнолітні шахісти виграли в «Артеку» юнацьку всесвітню шахову Олімпіаду, і сьогодні вони становлять основу національної збірної України. Кілька років тому саме наша команда володіла практично всіма титулами у гросмейстерському світі. Не виключено, що нині ми є свідками народження нового покоління талановитих гросмейстерів. Принаймні перемога збірної України на Олімпіаді серед шахістiв віком до 16 років у Туреччині була настільки блискучою, що її не варто оминати увагою як один із багатьох «пересічних» тріумфів нашого спорту. Окрім спортивного, це ще й психологічний поштовх для цього «спорту мудрих». Адже наші лідери з «дорослої» національної збірної — Пономарьов, Карякін, Волокітін — тепер не перебуватимуть у розслабленому стані. А конкуренція за місце в «основі» — це завжди розвиток.

      Відразу після повернення нашої команди з турецького міста Агрі про подробиці успіху журналістам розповів головний тренер юнацької збірної України Іван Захарчук. За його словами, Федерація шахів та профільне міністерство забезпечили команду всім необхідним. До місця баталій хлопці та їхні наставники подолали близько 2 тисяч кілометрів літаком та ще майже стільки ж — автобусом по Туреччині, до гори Арарат, що біля кордону з Вірменією. Фактично ще діти — від 13 до 16 років — виявили неабиякий характер і в подорожі, і під час змагань, коли відбувалося по два тури на день. Коли одного дня нашій команді пропонували відпочити, здійснивши екскурсію, рішення хлопців було одностайним: ні, ми готуватимемося до партій.

      Незважаючи на те, що українці мали лише один комп'ютер на команду, колектив досить злагоджено і дружно готувався до кожного суперника, розповідає пан Захарчук. «Завдяки цьому ми дотрималися слова боротися за перемогу, — каже тренер. — Хоча нас там «ставили» не вище третього місця». Справді, вищий рейтинг мали угорці, а у складі збірної Грузії були переможці першості світу та Європи у своїй віковій групі.

      За Україну ж грав дружний галицький квартет: троє хлопців зі Львова: 16-річні Мартин Кравців і Назар Яремко та 13-річний Ярослав Жеребух, Івано- Франківськ представляв 15-річний Володимир Онищук. У підсумку, вони виграли дев'ять поєдинків із десяти, поступившись лише грузинам. Але в підсумковій таблиці Грузія відстала на 2 очки.

      Секретом успіху нашої команди, половина якої, до речі, грала у вишиванках, є стабільність усіх чотирьох шахістів. Україна — єдина команда на Олімпіаді, в якій представник на кожній дошці потрапив у призери. Онищук на момент турніру вже був міжнародним майстром, Кравців — майстром, а ось Яремко та Жеребух тепер одержать звання майстрів спорту до Дня незалежності.

      На питання «УМ», чи є закономірним цей успіх наших юнаків, чи, як буває у багатьох видах спорту, тріумф прийшов усупереч умовам, Іван Захарчук відповів: «У нас працюють шахові клуби в Західній Україні, в інших регіонах. Усе залежить від ставлення до шахів місцевого керівництва. Скажімо, ми дуже вдячні начальникам спортивних управлінь Франківської та Львівської облдержадміністрацій, відповідно, Роману Вірастюку та Юрієві Майбороді, які оформили відрядження юним спортсменам до Києва. Є й талановиті тренери, здатні працювати з дітьми. Але хотів би нагадати, що столиця колись мала шашково-шахову школу «Гросмейстер», завдяки якій і прийшов успіх 1999 року в «Артеку». Уже три роки, як ця школа не діє. Для того, щоб найдовше підтверджувати слова президента ФІДЕ Кірсана Ілюмжинова, який казав, що українці — наймудріша нація, потрібно відродити бодай ті шахові школи, що успішно працювали раніше. У 2000-му нам обіцяли, що в Києві буде шаховий клуб, але його немає досі. Той самий «Артек» уже півтора року уникає обговорення шахових пропозицій з проведення змагань».