Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Традиційний, але в цьому році ще й довгоочікуваний (оскільки зазвичай стартує на початку літа) фестиваль «Мазепа-фест» відбудеться у Полтаві 8—10 вересня. Про це кореспондентові «України молодої» повідомив його «батько» й незмінний директор, голова обласної «Просвіти» Микола Кульчинський. Попри не менш традиційну обмеженість у коштах, триденна програма популярного дійства буде насиченою, як ніколи. А розпочнеться, як і минулого року, Днем українського кіно, точніше, відомим фільмом Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу». Одразу по тому його брат Михайло Іллєнко представить широкому глядацькому загалу кращі фільми щорічного столичного фестивалю «Відкрита ніч». Такі «молодіжні», власне, студентські ігрові короткометражки на попередньому полтавському фесті стали справжнім одкровенням для багатьох. І — найголовніше! — вкотре засвідчили: незважаючи на сумні пророцтва доморощених касандр, українське кіно житиме. Передовсім завдяки «впорскуванню» в його виснажене й добряче пошматоване тіло молодої свіжої крові. Увечері того ж дня вперше в історії «Мазепи-фесту» його організатори потішать найвибагливіші смаки шанувальників української музичної класики. Великий концерт непідвладної часу музики й академічного співу даватимуть у Театрі імені Гоголя.
На головному ж сценічному майданчику фестивалю — Співочому полі — дійство розпочнеться у суботу. Воно стане також досі небаченим тут Днем кобзарів! Після вшанування пам'яті представників кобзарського цеху виступлять такі знані в Україні барди, як Віктор Мішалов, Тарас і Святослав Силенки, Ігор Жук, Олександр Смик. До них, за задумом організаторів, мають приєднатися кумири сучасної молоді — Марія Бурмака, «мандрівний» Фома та «вевешний» Олег Скрипка. В іпостаті якщо не кобзарів, то принаймні «солоспівних» виконавців.
Ті, хто продовжує сприймати полтавського «Мазепу» в його, так би мовити, «первозданній красі» (нагадаємо, що започатковувався він усе ж як рок-фестиваль), «розговіються» у неділю, 10 вересня. За словами Миколи Кульчинського, про своє бажання «засвітитися» у Полтаві цього разу заявило багато рок-гуртів зі всієї України. Тож зараз під орудою музичного продюсера фесту Олександра Євтушенка триває відбір гідних вийти на сцену Співочого поля. При цьому головною фішкою фестивалю залишається пошук і відкриття нових імен, ще нерозкручених і належно не поцінованих широкою аудиторією груп, здатних вразити її передовсім оригінальністю виконання. Зрозуміло, без будь-яких поблажок до якості музики і винятково україномовних текстів. До таких бодай потенційних відкриттів Сашко зараховує чернігівські «Широко закриті очі», столичну «Карпатіяну», запорізьку «Хату», дніпропетровський «Вертеп», черкаський «Мандариновий рай» та інші гурти, що візьмуть участь у фестивалі. Безсумнівними хедлайнерами стануть «Тартак» і, можливо, «ВВ». Попри те, що «Мазепа-фест» зорієнтований насамперед на сучасне українське мистецтво, певного етнічного колориту йому надаватимуть виставки творів народних майстрів і професійних художників. Отже, вибір «страв» буде такий, що задовольнить найвибагливіших мистецьких гурманів.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>