На орбіті навколо землі

      Ефектний план Мінфіну перекрити дефіцит бюджету-2006 частково за рахунок коштів, виручених від приватизації підприємств із земельними ділянками, досі так і не реалізовано. Цей план поки що перебуває в глибокому анабіозі. Це при тому, що в Законі «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зазначено, що від продажу державного майна за такою схемою до казни має надійти майже 900 мільйонів гривень. Півтора року безплідних дискусій навколо ринку землі — і жодного прийнятого закону на розвиток Земельного кодексу можуть будь-кого зробити песимістом. А тим часом невпинно наближається термін закінчення мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення — 1 січня 2007 року. Уже лунали пропозиції з боку лівих сил подовжити мораторій до 2012 року, але проти такого повороту подій виступив Президент. Наприкінці липня він підписав Указ «Про деякі питання організаційно-правого забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок». Кабміну було дано чотири місяці на підготовку відповідних законодавчих актів. Однак до реальних змін далеко: надто повільно урядовий човен, погойдуючись на хвилях кадрових перестановок, розвертається до проблем ринку землі. Та й чи розвернеться?

      Віктор Ющенко, здавалося б, зробив неймовірне, коли добився, щоб під Універсалом національної єдності поставили свої підписи політичні сили, з-поміж яких були й ті, що ініціювали мораторій. Отже, тепер маємо зафіксований у цьому документі пункт 21, в якому зазначається: «Запровадження не пізніше 1 січня 2008 року повноцінного ринку землі з одночасним матеріально-організаційним забезпеченням та створенням необхідної нормативно-правової бази (законів України про кадастр, ціну на землю та інших)». Держкомзем, який досить успішно змагався з Мін'юстом за право здійснювати реєстрацію земельних ділянок (ідеться про Центр державного земельного кадастру), оперативно відреагував на нові документи черговим «круглим столом», який виявився малоефективним і майже не приніс нових ідей. Ні для кого з присутніх науковців і практиків не стало новиною, що місцеві органи влади блокують видачу державних актів на право володіння земельною ділянкою. Про це вкотре з обуренням розповідав начальник управління ринку та оцінки земель Станіслав Горбатович. Він же й озвучив давно задекларовані гасла: стабільність цін на ділянки, припинення їх безоплатної передачі у власність, проведення конкурсів на право оренди, створення бази даних земель, моніторинг їх обігу тощо. Держкомзем, щоб зрушити справу з місця, запропонував прийняти тимчасове Положення про земельні аукціони у вигляді окремої урядової постанови. Проект цього документа, вже у доопрацьованому вигляді, передано в Кабмін, але коли до нього дійде черга — невідомо.

      Словом, проблему так «заговорили», що зрушити її з цієї накатаної орбіти стає чимдалі важче. Так і не розроблено понад двадцять законопроектів, потрібних для розвитку земельних відносин. А часу до моменту припинення дії мораторію замало. Щоправда, попереду є сесія Верховної Ради, на якій можна прийняти Закон «Про ринок землі» в другому читанні й у цілому. «Треба, щоб у період після зняття мораторію ми вже мали цей закон», — наголосив керівник головної служби соціально-економічної політики секретаріату Президента Павло Гайдуцький на брифінгу наприкінці минулого тижня. Тим часом новопризначений міністр аграрної політики Юрій Мельник поки що займається сезонними питаннями і ринком молока, на яке різко впали ціни. Про такі фундаментальні речі, як ринок землі, він охоче говорив на початку року, коли перебував у статусі віце-прем'єра. Причому тоді він виявив погляди рішучого прихильника того, аби в майбутньому основою розвитку аграрного виробництва стали не бюджетні кошти, а приватний капітал. «Поява останнього на сільських просторах можлива лише за умови цивілізованих відносин власності, передусім функціонування цивілізованого ринку землі», — стверджував пан Мельник в інтерв'ю одній із впливових газет. Утім невідомо, чи буде пан міністр так само рішуче висловлюватися на користь земельного ринку тепер, коли його призначено на нинішню посаду за квотою Компартії України.