Літо «жжот»!

12.08.2006

      Традиційно в серпні — час підбиття підсумків сезону: де наші звьозди були, що бачили, які сувеніри привезли? І найголовніше, чим надихнулися? — через кілька тижнів народ вимагатиме новинок. Про своє важке життя, і тому зазвичай недовгий відпочинок, а також про результати, які він залишає у творчості, «УМ» розповідають ті, кому вже вдалося кілька разів пірнути в море.

 

Таїсія Повалій:

 «Зазвичай улітку в нас із чоловіком найбільше роботи, крім того, ми не  дуже любимо палюче сонце, тому практикуємо відпочинок навесні або восени. Наприклад, у квітні відпочивали тиждень в Єгипті. У сувенірній крамничці мені сподобалася одна вазочка, наче усипальня фараонів, тепер вона стоїть в нашому будинку, проходжу повз, згадую. Наприкінці вересня плануємо поїхати на один iз грецьких островів, а на початку листопада — знову на тиждень до Єгипту. Чому знову туди? Недалеко летіти, гарні готелі, ми навмисно вибираємо такі, де майже немає українців і росіян, щоб спокійно відпочити: без косметики, постійних автографів... Наприклад, цього разу ми зустріли тільки одну пару з Вінниці, а так жодного слов'янина...

      Плюс у Єгипті — дуже чисте море, а в чоловіка вже на третій день перестало дерти в горлі.

      Наш відпочинок — це деліт для зайвої інформації в голові, ми її просто стираємо, провітрюємо голову, ці всі стреси треба через сон і морську воду виводити. Ми не беремо мобільних телефонів, читаємо книжки, п'ємо сухе вино, їмо рибу і кохаємося...

      У березні маємо плани на великий спільний тур iз Миколою Басковим Америкою і Канадою. Тому, можливо, виїдемо трохи раніше і «провітримо голову» на Маямі».

 

Таня, солістка гурту «СМС»:

 «Я щойно з літака — повернулася з Туреччини. А перед цим ми групою їздили в Грецію, це була така собі репетиція відпочинку. Щоправда, літали туди тільки на кілька днів, і не відпочивати, а працювати — на запрошення «Нового каналу» були в Салоніках. Втім навіть зміна обстановки — це вже відпочинок, крім того, це ж Греція: гостинні люди, познайомилися з багатьма «аборигенами», вони вчили нас грецької, і вже наприкінці поїздки ми оперували простими фразами. У Греції я побачила найчистіше море, навіть прозоріше, ніж у Єгипті. Дно видно до самої піщинки, якою б не була глибина, а вода тепла-тепла, і хоча ми скупалися всього лише двічі, все одно — супер!

      Ми з дівчатами часто в Києві після роботи зустрічаємося у якійсь кав'ярні і перед сном розслабляємося з чашкою гарячого чаю. Те ж саме ми хотіли зробити в Греції. Так греки на нас дивилися, м'яко кажучи, дуже здивовано, при температурі за 30 градусів в них такі напої не вживають. У деяких готелях навіть немає гарячої води, доводилось вигадувати, що ми простудилися і нам конче треба випити гарячого чаю... У Греції є навіть фраза така: «Їжте швидше, щоб не нагрілося» — на відміну від нашої: «Швидше, бо вистигне». А ще ми їли грецький салат, у нього однозначно інший, специфічний смак, ніж у «українських грецьких салатів». Це тому, що оливки, експортовані звідти, адаптовані під європейців і смакують по-іншому. Незважаючи на це, Лана збирається готувати його і в Києві. А найяскравішим враженням стали плантації персиків. Ми від'їхали від міста всього лише на кілька кілометрів і потрапили в ароматний рай! Саме потрапили в сезон, і на невисоких деревах висіли здоровезні персики — запах неймовірний, наскільки романтично і гарно, правда, коли була якась уже 10-та плантація, ми почали розуміти греків, які до такого чуда ставляться байдуже.  

      З Греції ми, звичайно, привезли грецькі сандалі, вони модні вже 3000 років, тому ми вирішили одягатися за останньою модою (сміється. — Авт.). А стосовно Туреччини, то в  Мармарисі я була з братиком, така запланована 12-денна відпустка була найбільшим відпочинком за останні два роки. Щоправда, вже на третій день хотілося в Київ, працювати... До нас в готель приїжджав ансамбль і разом з ним приїхало багато торговців національними сувенірами. Я купила дівчатам солодощів — ми всі дуже любимо солодощі, а ще турецькі костюми. Не знаю, чому, просто захотілося купити, можливо, вийдемо в них на сцену або деінде використаємо. Хоч відпочивали ми цього літа багато, пригадую, набагато більше мене вразив короткий відпочинок взимку. Я ніколи не була в горах і ненавиділа сніг і вітер, а цього року ми з друзями вперше побували на Буковелі. При цьому продюсер був трохи проти: мене змушували їздити на лещатах по плоскій поверхні, укутували пледами, поїли чаями. Якось ми просто поїхали в ліс прогулятися: такої краси я ще ніколи в житті не бачила! Чистий сніг лежав пластами, жодного кроку людини, все таке яскраве, це відчуття тендітності і чистоти я запам'ятала дуже добре. Тоді дуже захотіла написати пісню: люди переважно чекають весну чи літо, при цьому не помічаючи такої краси, яка ось поруч. Тепер я вперше в житті чекаю зиму...»

 

Ані Лорак:

«У цьому році я знову обрала відпустку в Туреччині. У березні нас запросили виступити на студентському фестивалі, що проходив у Анталії. Зупинились ми тоді в готелі Riva Donna. І мені там так сподобалось, що свій літній відпочинок я вирішила провести саме там. Мене дуже привабила затишність готелю, смачна їжа, тепле море, сприятлива для релаксу атмосфера — щовечора виступи музикантів, дискотеки до самого ранку. Ну і не можна пройти повз магазинчики, яких у цьому місті велика кількість.. Кожен пропонує щось своє: від солодощів до шкіряних виробів. Тому своїм друзям дарую багато різних сувенірів: ласощі, браслети, намисто, шовкові хустинки та інше. Але який відпочинок я оберу наступного року, ще не знаю. 

      А у зв'язку з тим, що я вже декілька разів відпочивала в Туреччині і мала змогу оцінити красу її ландшафтів, минулого року, коли виникло питання, де знімати наступну відеороботу, я, не сумніваючись, обрала Туреччину. Це був кліп на пісню Car song. Мені довелося керувати червоним Corvette C 5 по гірських дорогах між Анталією та Кемером та відвідати історичне місце на території грецького зруйнованого міста Phaselis. Думаю, вийшло дуже яскраво».

 

Міка Ньютон:

«Літо-2006 було для мене дуже активним. Місяць провела в Лондоні. Удосконалювала свою майстерність і записувалась на студії Брайана Роулінга. А потім —одразу на відпочинок у Туреччину: чудова країна, гарні готелі, дуже розвинута інфраструктура, все до ваших послуг, навіть найбільша забаганка. Проте я не вередлива: досить чистого басейну і цікавої розважальної програми. Звичайно, краєвиди, море — це чудово, але мене надихнули... дитячі атракціони! Просто рай для дітей: гірки, величезні іграшки, каруселі. Дитинство — це дуже чиста пора, такою я хочу, щоб була і моя музика. Я не кажу зараз про дитячі пісеньки, я про відчуття чистоти всередині.

      Знаєте, навіть захотілося написати пісню про втрачене дитинство. І часто наспівувала свою пісню «Лунопарк».

 

Тіна Кароль:

 «Я взагалі не збираюся відпочивати — весь час у роботі, у мене вистачає і сил, і енергії. Після «Євробачення» я майже не буваю в Києві, весь час концертую — по СНД та Україні. Щойно повернулася з Неаполя і вже їду в Туреччину. Тобто просто радію, коли роботу і відпочинок можна поєднати. Наприклад, я виступала в Ялті і коли вночі повернулася до готелю, почула дивні звуки. Вийшла на терасу, і мені стало дуже цікаво, навіть не могла уявити, що це може бути, обійшла охорону, спустилася вниз, а це торохтіли... дельфіни, які жили в басейні готелю.  Довелося вранці бігти по купальник, і ми дуже гарно з ними побавилися».

 

Олена Вінницька:

 «Ми з чоловіком відпочивали на Криті. Давно хотілося побувати в Греції, де народився Сократ, познайомитися з особливостями їхньої культури і традицій. Звичайно, південні моря — це справжній рай для дайверів, що вже давно є нашим хобі. Ми ходили на екскурсію в Печеру Зевса. Але найбільше вразили греки: у них такий розмірений спосіб життя, сієста з першої до п'ятої, нікуди не поспішають, просто живуть і насолоджуються кожною хвилиною свого життя. Чудовий підводний світ, мешканці морських глибин. Між іншим, ми навіть рибалили і потім успішно приготували рибу на мангалі, було дуже смачно. Зловили навіть рибку-скорпіона!»

 

Олександра Пономарьова

       «УМ» застала одразу після дня народження і у весільних клопотах, тому він був небагатослівним: «Мій цьогорічний відпочинок почався — уже традиційно — з «Ігор патріотів». Зйомки відбувалися на острові Реюньйон в Індійському океані. Для мене і моєї майбутньої дружини Віки це була одна з перших романтичних подорожей. Хоча той спорт і не можна назвати романтичним відпочинком. Ми беремо шлюб 26 серпня, а частування для гостей заготовлене на наступний день. А от куди поїдемо у весільну подорож, ще не вирішили, поки що турагентства не запропонували нічого такого, що зачепило б одразу. Але однозначно можу сказати, що виберемо щось екзотичне, це вже точно не Туреччину і не Єгипет. А з середини липня до початку серпня ми з Вікою відпочивали в Тунісі. Але подорожі мене не надихають до творчості, а більше люди — головне ж не де, а з ким!».

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>