Вакцина від смерті

      Кореспондентка «УМ» зустрілася з доктором медичних наук, професором Валерієм Тарутіновим після його дзвінка до редакції. «Ну що ж ви тільки про закордонні винаходи пишете? — запитав відомий онколог, який працює в Інститутi імені Кавецького. — Українські дослідники теж мають чимало цікавих розробок, тільки про це чомусь мало хто згадує. Приїздіть, поговоримо...» Ясна річ, завітавши до професора, журналістка в першу чергу поцікавилася, які саме препарати та методики малися на увазі.

Втручатися інородним білком у здоровий організм — дуже небезпечно

      — Лаферон — вид інтерферону, який зміцнює імунну систему хворої людини. Бластен (інша назва — бластолен) — препарат, який не лише попереджає вираженість лейкопенії під час хіміотерапії, а й самостійно пригнічує ріст ракових клітин і значно покращує прогноз, як і лаферон.

      — Перепрошую, а що таке лейкопенія?

      — Це зниження рівня лейкоцитів у крові. В онкології найчастіше спостерігається при проведенні хіміотерапії, оскільки хіміопрепарати негативно впливають на кістковий мозок, в якому, власне, відбувається кровотворення. Це досить небезпечний стан — при критичному зниженні лейкоцитів можуть розвиватися інфекційні ураження, а це погіршує стан пацієнта і навіть може призвести до його смерті.

      — Отже, бластен допомагає підвищити рівень лейкоцитів і тим самим стабілізувати стан пацієнта?

      — Саме так. Далі — зараз іноземні вчені активно обговорюють розробку вакцини проти раку, в наукових журналах з'являються результати експериментів, а в Україні протипухлинну вакцину, створену в Інституті імені Кавецького, вже давно використовують. Щоправда, тільки в межах Інституту онкології та деяких диспансерів...

      — А з цього місця докладніше, будь ласка! Хіба в медиків існує щеплення проти раку, як проти грипу чи кору? Оце було б добре — зробити укол здоровій людині, і в її організмі ніколи не з'являться божевільні ракові клітини. Жодних онкологічних страждань...

      — Ні, такого немає і не може бути. Бо рак — це не фатальне (тобто обов'язкове) захворювання, воно залежить від маси факторів, я вже раніше розповідав. Усього передбачити неможливо, а втручатися інородним білком у здоровий організм, який невідомо, чи захворіє, чи, може, і не захворіє, породжувати в організмі білкові шуми — ось цим якраз можна спровокувати появу пухлини.

      — Отакої... У чому ж тоді полягає сутність вакцини проти раку?

      — Вона стимулює організм до активної боротьби з раковими клітинами. Ось зробили пацієнтові операцію, видалили пухлину, але після цього в організмі людини все одно залишаються окремі ракові клітини, які можуть переміститися до будь-якого здорового органа, осісти там і покласти початок розвиткові нових злоякісних утворень. Якщо у пацієнта достатньо сильний імунітет, організм сам може позбутися метастазів, але такі випадки трапляються дуже рідко. Тому більшості хворих після операції призначають хіміотерапію або опромінення, щоб убити ці ракові клітини. А можна стимулювати організм до онкоборотьби за допомогою аутовакцини, яку роблять із пухлини самого хворого.

      — А можна взяти зразки іншої людини?

      — Ні, так нічого не вийде. Незважаючи на те, що всі злоякісні новотвори в організмі людини поводяться практично однаково, пухлина в кожного своя — не схожа на інші. Тому вакцину потрібно робити не від раку взагалі, а проти пухлини окремо взятого хворого, з його ж уражених клітин.

      — Як саме ви її робите?

      — Під час операції береться шматочок пухлини, спеціально обробляється певною мікробною флорою (аутовакцина) чи заморожується (кріовакцина), і після цілої низки маніпуляцій хворому вводять препарат, здатний захистити клітини організму від рецидивів, від метастазування і прогресування хвороби. Ще є гомеопатична вакцина, яка не береться з пухлини — хворому вводять малі дози гетерологічних тканин. Ця вакцина добирається спеціально для кожного хворого, її можна застосовувати навіть при дуже запущених стадіях.

      — І людям дійсно стає краще?

      — Безперечно! А при поєднанні цього методу з поліхіміотерапією в онкохворих досягається найбільше п'ятирічне виживання. Нагадаю, що аутовакцина була створена в Інституті імені Р.Є. Кавецького ще у 80-х роках минулого століття, зразки надіслали до Москви, потім ідея пішла за кордон, а зараз хвиля так званої біотерапії знову повертається до нас. Іноземні вчені подають це як відкриття, а я вам скажу, що ця методика вже давним-давно у нас застосовується. Сьогодні ми маємо препарати третього-четвертого покоління, а вдосконалена вакцина нещодавно отримала патент України.

Треба все розкласти по поличках

      — МОЗ неодноразово наголошував, що до кінця поточного року в Україні має відкритися Національний iнститут раку — такий собі мозковий центр, який акумулюватиме найсучасніші розробки, які тільки є в онкології. Яким ви його собі уявляєте?

      — Структура Національного інституту раку має бути такою, щоб його співробітники не пасли задніх, а самі щось розробляли, винаходили, експериментували... Механічне пережовування старого, робота з давно відомими методиками — цим і так багато хто займається... Проводити перспективні розробки, організовувати протокольні дослідження, запроваджувати нові методи лікування — усім цим займається наш інститут. Тому я вважаю, що саме наші фахівці мають скласти кістяк національного центру.

      — Наскільки я знаю, базу для центру раку мав дати інший інститут — онкології та радіології АМНУ...

      — Це не зовсім правильна позиція. В тому інституті проста лабораторна і наукова база, там є звичайна апаратура, яку можна знайти в будь-якій лікарні. Працівники щось комбінують і отримують з цього нібито нове, але справжніх розробок немає. А треба створювати нове, і це, своє, запроваджувати. У мене на замітці є близько 15 нововведень у галузі онкології, які треба детально вивчати, вдосконалювати та запроваджувати у практику. Деякі з цих розробок науковий світ уже визнав, деякі не вписуються у рамки, окреслені традиційною медициною, але працювати треба з усіма: зібрати, все розкласти по поличках і вписати в цілісну систему лікування. От щоб прийшов до інституту пацієнт, ми поставили йому діагноз, пролікували, і він пішов від нас абсолютно здоровим!

      — Якщо не секрет, які саме новинки ввійшли до вашого списку?

      — У китайців є цікавий прилад під назвою «Шу-бо-ші» (в перекладі на українську — «зручний лікар»). Я багато чув про його лікувальні властивості, тож придбав одну коробочку, коли був у Піднебесній імперії. «Шу-бо-ші» дійсно зручний у використанні: електроди під'єднуються до певних точок на людському тілі (у комплекті є атлас, на якому зазначені точки, «відповідальні» за здоров'я певних органів та систем), через них пропускається невеликий електричний струм, і завдяки такій стимуляції людина може позбутися багатьох захворювань. Я вже випробував дію «лікаря» на собі, тож можу підтвердити — роботу серця він точно нормалізує. Але найбільше мене цікавить, чи зможе прилад пригнічувати ріст ракової пухлини. У китайських учених є дані, що він дає гарні результати при лікуванні раку молочної залози, тож я хочу це перевірити й адаптувати «Шу-бо-ші» для лікування наших онкохворих.

      — Чи не думаєте ви, що для більшості українських медиків китайський «лікар» залишиться екзотичним приладом, навіть якщо ви доведете його ефективність?

      — Побачимо, як воно буде... Такої «екзотики» в моєму списку вистачає. Узяти хоча б інформаційно-хвильову терапію (ІХТ). Розробники розказують фантастичні речі про можливості апаратів, які вміють фіксувати інформаційне поле будь-якого людського органа — за допомогою спеціальних датчиків та комп'ютера. Далі фахівці порівнюють отриману «картинку» із зображеннями здорових та хворих органів, занесених до бази даних, і роблять висновки. Але ці апарати можуть не тільки діагностувати, а й лікувати: лікар спрямовує на хвору щитовидку інформаційно-хвильовий «відбиток», знятий зі здорової залози, і хвороби як не було. Або ж інший приклад: перед вами лежить пігулка аспірину, з неї знімають хвильові характеристики, а потім зняту ауру направляють на людину. Пацієнт сидить собі перед апаратом, приймає лікування аспірином, а в його організмі немає жодної краплі діючої речовини. Ось такі речі цілком можливі. Або ж узяти вакцину проти грипу — знімаємо інформацію з однієї ампули, проектуємо на людину, і в організмі з'являються відповідні антитіла — так, ніби медик зробив ін'єкцію високоякісним препаратом. Численні досліди, проведені на тваринах, підтвердили ефективність «інформаційної» вакцини, але просуватися цій розробці дуже важко...

      — Чому?

      — Уявіть собі ситуацію: замість того, аби масово купувати пігулки, краплі, розчини для ін'єкцій, люди візьмуть одну ампулу чи капсулу, знімуть з неї інформаційну форму, запишуть, і будь ласка — хворий буде отримувати лікування без самого препарату. Кому тоді буде потрібна продукція фармакологічних фірм? Та нікому! Виробники ліків будуть втрачати мільярди доларів через цей винахід... Тому дослідники працюють напівпідпільно, особливо не афішуючи свої досягнення. А я хочу взяти на пробу один такий апарат і перевірити, чи може він чимось допомогти онкохворим. Якщо може — то нехай допомагає, більше людей зможемо врятувати...

Чорнобильцям допоможе лазер

      — А чи є у вашому списку якісь методики, вже взяті «традиційними» онкологами на замітку?

      — Звичайно. Скажімо, треба ширше запроваджувати гіпертермію — нагрівання людського організму до високих температур. Це одна з найбільш перспективних медичних технологій, яка допомагає у лікуванні онкохворих. Як показали останні дослідження, при температурі 43—43,5 градусів за Цельсієм нормальні, здорові клітини можуть функціонувати, а ракові — не виживають. Річ у тім, що ракові клітини нагріваються сильніше від здорових, гірше відводять тепло і швидко гинуть за таких несприятливих умов. Крім того, гіпертермія — як місцева, так і загальна — значно підсилює лікувальну дію протипухлинних препаратів і променевої терапії, це вже доведені факти. А використовується цей метод не на повну потужність... Це саме стосується і лазерної терапії — внутрішньовенного опромінення крові, завдяки якому покращується імунітет людини (ми перевіряли!), нормалізується функція надниркової залози, поліпшується гормональний гомеостаз, а головне — зменшується проліферація (ріст) ракових клітин. У вену вводиться тоненький зонд, виготовлений зі скловолокна, який опромінює кров червоним лазером, а через деякий час пухлинна маса зменшується до 50 відсотків. Наші дослідження підтвердили, що у деяких випадках цей метод спрацьовує набагато краще, ніж променева терапія. Насамперед це стосується хворих чорнобильців, які вже й так отримали значну дозу радіації. Таким пацієнтам інститут рекомендує проводити лазерну терапію замість променевої.

      — Це все? Ви казали, що цікавих розробок назбиралося близько п'ятнадцяти...

      — Звичайно ж, не все! У вчених є дані, що препарат на основі канадських хробаків пригнічує розвиток пухлини, і це треба з'ясувати. Традиційна медицина сьогодні практично не використовує знання травників, тоді як фітотерапія, я переконаний, має широко застосовуватись в онкології, і протипухлинну дію різних рослин та настоянок із них треба вивчати на серйозному науковому рівні. А які результати дає методика грінізейшн: пухлина тане, наче крига! Фахівці кажуть, що при правильному харчуванні, спеціально приготовлених продуктах дійсно можна загальмувати розвиток пухлини. Принцип методики полягає у тому, що за допомогою спеціальної дієти людина може зміцнити власну імунну систему, стабілізувати обмін речовин і створити в організмі збалансоване кислотне середовище, в якому ракові клітини не можуть розвиватись, а нормальні здорові клітини, навпаки, чудово себе почувають. І якщо методика дає результат, цим треба займатися, детальніше досліджувати, розвивати і запроваджувати в систему лікування, як ви розумієте, саме в онкології. Медикам не можна чіплятися до останнього за старі, нехай і добре перевірені методики, бездумно відкидаючи все нове й непізнане. Я це добре розумію...